Суходольскі , ПатрикПатрикСуходольскі2026-04-082026-04-082022-09-12Суходольскі, П. (2022). THE NOBILITY OF GREATER POLAND AND LESSER POLAND IN THE FACE OF THE DEMANDS OF THE WARSAW CONFEDERATION IN 1610-1632. Polish Studies of Kyiv, 36(36), 95–104. https://doi.org/10.17721/psk.2020.36.95-10410.17721/psk.2020.36.95-104https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14981In this article author describes attempts to implement the regulations of Warsaw confederacy in times of Sigismund III Vasa, in post Zebrzydowski Rebellion period. Depiction of this issue is based on activities of Greater Poland and Lesser Poland sejmiks and sejm. It included implementing adequate executive regulations, named process of execution of confederacy, but also agreement between secular state and priesthood. It was meant to resolve disputable issues which rose from reception of Protestantism in Polish-Lithuanian Commonwealth. Situation of Commonwealth was not conducive to the implementation of the demands of dissidents. State was involved in numerous military conflicts, what meant that szlachta leaned toward issues of defense of the country. Political power of the dissidents, due to generational changes and multiple successes of Counter-Reformation, was much weaker than during the pre-rebellion period. Because of this they couldn’t achieve their goals. Constitution Of keeping common peace from 1631 can’t be considered as their success, because it was royal initiative meant to safeguard realm from internal strife during nearing interregnum.Автора представляє спроби практичної реалізації рішень Варшавської конфедерації Зигмунта ІІІ Вази, у період після повстань. Цей процес висвітлено з точки зору функціонування великопольських і малопольських сеймиків і вального сейму. Він передбачав ухвалення відповідних законодавчих норм, а також усталення відносин між світською владою та духовенством, яке мало розв’язати спірні питання, що виникали через релігійну реформу Речі Посполитої. Розглянутий період не сприяв реалізації дисидентських постулатів. Міжнародне становище втягнутої у численні війни Речі Посполитої спонукало шляхту до розгляду питань, пов’язаних із безпекою кордонів і відсувало інші питання на другий план. Політичні позиції прихильників різних релігій під впливом зміни поколінь і чергових тріумфів контрреформації сильно послабились у порівнянні з попереднім періодом панування Зигмунта ІІІ. Ці чинники не дали католикам можливості боротися за свої постулати. Конституцію Про припинення Посполитого миру 1631 року також не можна назвати їхнім успіхом, оскільки вона по суті була ініціативою короля і мала на меті забезпечити внутрішній порядок у перехідний період.enReformationCounter-ReformationsejmsejmikSigismund III VasaЗигмунт ІІІ ВазареформаціяконтрреформаціясеймсеймикСтаття