ДЯЧЕНКО, СвітланаСвітланаДЯЧЕНКОРЕДЧИЦЬ, ІринаІринаРЕДЧИЦЬ2026-03-172026-03-172025-01-31ДЯЧЕНКО, С., РЕДЧИЦЬ, І. (2025). REGULATION OF PARTICIPATORY BUDGETING IN UKRAINE: IN-DEPTH ANALYSIS AND PROPOSALS FOR IMPROVEMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 20(2), 63–69. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/20-10/1210.17721/2616-9193.2024/20-10/12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13087Background . Participatory budgeting is an innovative tool for public engagement that contributes to the democratization of local financial management. In Ukraine, this mechanism is considered an important element of strengthening local democracy and transparency in the decision-making process. However, despite positive trends, the development of participatory budgeting remains limited due to the fragmented regulatory framework, lack of consistency in its implementation, and low level of public awareness. The article presents an analysis of the current regulatory framework for the budget participation in Ukraine, key problems were identified and ways to solve them were proposed, taking into account international experience. Methods . The research was conducted using qualitative and quantitative analysis of the regulatory acts governing participatory budgeting in Ukraine. A case-study method was employed, specifically analyzing participatory budgeting models in Brazil, Poland, and other countries. The assessment of the strengths and weaknesses of the regulations was based on expert surveys of local government officials, non-governmental organizations, and researchers. A crucial research tool was the review of literature, international recommendations, and reports on the implementation of participatory budgeting. Results . The analysis showed that Ukraine lacks a special profile law that would regulate the participatory budgeting process. Instead, various subordinate regulations operate, which cause heterogeneity of practices in different regions. International experience demonstrates that successful participatory budgeting systems are based on clear legislative norms and active public involvement. Among the strengths of the current system in Ukraine, initiative at the local level can be highlighted, while among the weaknesses is the lack of a systemic approach and uncertainty about responsibility for project implementation. Conclusions . For the effective implementation of participatory budgeting in Ukraine, it is necessary to adopt a separate law that clearly defines the rights and responsibilities of all stakeholders. Increasing public awareness and utilizing digital technologies to ensure transparency and engagement are also crucial. The adoption of best practices from international experience will enable Ukraine to build a sustainable and inclusive system of participatory budgetingВступ . Наголошено, що бюджет участі є інноваційним інструментом громадського залучення, що сприяє демократизації управління місцевими фінансами, тому в Україні цей механізм розглядається як важливий елемент зміцнення місцевої демократії та прозорості у процесі прийняття рішень. Проте, попри позитивні тенденції, розвиток бюджету участі залишається обмеженим через фрагментарність нормативно-правової бази, відсутність системності в його впровадженні та низький рівень громадської обізнаності. Представлено аналіз чинної нормативно-правової бази бюджету участі в Україні, виявлено ключові проблеми та запропоновано шляхи їх розв'язання, ураховуючи міжнародний досвід. Методи . Дослідження здійснено за допомогою якісного та кількісного аналізу нормативно-правових актів, що регулюють партиципаторне бюджетування в Україні. Для порівняння було використано кейс-метод, зокрема аналіз моделей партиципаторного бюджетування у Бразилії, Польщі та інших країнах. Оцінка сильних і слабких сторін регулювання базувалася на експертному опитуванні представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій та дослідників. Важливим інструментом дослідження стало вивчення літератури, міжнародних рекомендацій та звітів щодо реалізації бюджетів участі. Результати . Аналіз показав, що в Україні відсутній спеціальний профільний закон, який регулював би процес партиципаторного бюджетування. Натомість функціонують різні підзаконні нормативно-правові акти, що спричиняють неоднорідність практик у різних регіонах. Міжнародний досвід демонструє, що успішні системи партиципаторного бюджетування базуються на чітких законодавчих нормах та активному залученні громадськості. Серед сильних сторін чинної системи в Україні можна виокремити ініціативність на місцевому рівні, тоді як серед слабких – брак системного підходу та невизначеність відповідальності за реалізацію проєктів. Висновки . Доведено, що для ефективного впровадження партиципаторного бюджетування в Україні необхідно ухвалити окремий закон, який чітко регламентував би права та обов'язки всіх зацікавлених сторін. Аргументовано, що важливим є також підвищення обізнаності громадян та використання цифрових технологій для забезпечення прозорості й залученості. Обґрунтовано, що використання найкращих практик міжнародного досвіду дозволить Україні побудувати стійку та інклюзивну систему партиципаторного бюджетування.ukparticipatory budgetingparticipatory budgetlocal finance managementregulatory and legal regulationdemocratic governancepublic participationlocal governmentsinternational experiencedecentralizationdigitalizationtransparencyaccountabilitypartnershipпартиципаторне бюджетуваннябюджет участіуправління місцевими фінансаминормативноправове регулюваннядемократичне врядуваннягромадська участьоргани місцевого самоврядуванняміжнародний досвіддецентралізаціяцифровізаціяпрозорістьпідзвітністьпартнерствоСтаття