Карапиш, Богдан ВасильовичБогдан ВасильовичКарапишНосік, Володимир Васильович2025-10-212025-10-212025-07Карапиш Б. В. Правове регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2025. 236 с.УДК 347.42https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8256Карапиш Б. В. Правове регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08 «Право». – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 2025. Дисертація присвячена дослідженню правового регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні. У роботі розкрито теоретико-правові засади та гносеологічні підходи до сучасного наукового розуміння юридичної природи відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в національній правовій доктрині, проаналізовано законодавчі засади відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні. Виявлено особливості правового регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в умовах державно-приватного партнерства, у сфері меліорації земель та розкрито особливості правового регулювання відносин майнового найму у фермерських господарствах в Україні. Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вона є одним із перших у вітчизняній правовій доктрині самостійним комплексним дослідженням проблем правового регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні, що дозволило з’ясувати як науково-теоретичні засади майнового найму у сфері використання сільськогосподарських земель в українській юридичній доктрині та законодавстві, так і розкрити особливості реалізації окремих видів відносин майнового найму у сфері використання земель. Практичне значення цієї дисертаційної роботи полягає у обґрунтуванні нових пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання використання земель сільськогосподарського призначення на умовах майнового найму в Україні. Автор особливу увагу приділив аналізу наукових досліджень з питань майнового найму у сфері використання земель в доктрині аграрного, земельного, екологічного, цивільного та інших галузей права, та зробив висновок, що у правовій доктрині земельного, аграрного, цивільного та інших галузей права залишаються не дослідженими питання щодо комплексного правового регулювання оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення разом із розташованими на ній майновими об’єктами, які використовуються у виробничо-господарській діяльності суб’єктів агробізнесу, як то об’єкти промислового садівництва, об’єкти концесії, об’єкти меліоративної мережі та ін. Аналіз законодавства України, матеріально-правових особливостей регулювання земельно-майнових правовідносин, загалом, та правовідносин щодо використання земель на умовах майнового найму (оренди), зокрема, дозволив обґрунтувати існування окремої сукупності правових норм – міжгалузевого правового інституту земельно-майнових відносин, які потребують комплексного підходу до їх правового регулювання нормами цивільного, земельного, аграрного, екологічного та іншого законодавства. Проведене дослідження еволюції правового регулювання земельних відносин в Україні у поєднанні з майновими дозволило виокремити та проаналізувати п’ять основних етапів у становленні і розвитку комплексного міжгалузевого правового інституту земельно-майнових відносин у сфері використання земель сільськогосподарського призначення. Автор визначив юридичну природу земельно-майнових відносин у системі права України та відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні як виду земельно-майнових відносин та запропонував авторську дефініцію земельно-майнових правовідносин. З’ясування юридичної природи земельно-майнових відносин у системі права України та відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні дозволило автору зробити науково-теоретичний висновок, за яким земельно-майнові правовідносини – це врегульовані нормативно-правовими актами, договорами, судовими рішеннями, локальними правовими актами суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у зв’язку із здійсненням суб’єктивних прав на земельні ділянки разом з розташованим на них майновими об’єктами, виробничими потужностями, меліоративними системами, гідротехнічними спорудами, цілісними майновими комплексами, інноваційними технологіями та іншим майном фізичних і юридичних осіб, держави, територіальних громад з метою задоволення приватних і суспільних потреб та інтересів у використанні земель різних категорій. В роботі обґрунтовується, що суспільні відносини у сфері майнового найму з використанням земель сільськогосподарського призначення за своєю юридичною природою є приватно-публічними, мають складну внутрішню будову за об’єктним складом, особливостями правового становища приватних і публічних суб’єктів, здійсненням суб’єктивних прав та виконанням обов’язків, підставами виникнення, зміни, припинення у різних видах функціонального використання земель сільськогосподарського призначення, а відтак потребують правового регулювання нормами приватного та публічного права відповідно до Конституції України. Доведено, що з наукової точки зору, юридичну природу майнового найму з використанням різного функціонального використання земель сільськогосподарського призначення необхідно розглядати у трьох поєднаних між собою площинах, коли, по-перше, об’єктом майнового найму і предметом договору виступають лише земельні ділянки, масиви сільськогосподарських земель, права на земельні частки (паї), права на невитребувані земельні ділянки; по-друге – земельні ділянки з розташованими на них майновими об’єктами нерухомості, меліорації, об’єктами державно-приватного партнерства, ведення фермерського господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва тощо; по-третє – окремі майнові об’єкти приватної, державної чи комунальної власності. Запропоновано з метою уніфікації термінології у земельному праві, та розмежування понять «найм», «оренда», «майновий найм» в якості критерію розмежування застосовувати об’єкт договірних відносин. Зокрема, якщо об’єктом договору виступає майно, то ці відносини мають характер договору найму і регулюються нормами ЦК України, якщо об’єктом договору є земельна ділянка, то такі відносини опосередковуються договором оренди земельної ділянки, а визначальними у їх регулюванні є норми ЗК України та Закону України «Про оренду землі», якщо ж об’єктом договірних відносин виступає земельна ділянка разом з розташованим на ній об’єктом нерухомого майна, то такий договір доцільно іменувати договір майнового найму земельної ділянки із комплексним регулюванням нормами земельного та цивільного законодавства. Встановлено об’єкти, суб’єкти та зміст відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні, що виникають, змінюються і припиняються у здійсненні права на використання сільськогосподарських земель в Україні. Обґрунтовано висновок, що законодавство України передбачає спеціальні вимоги до суб’єктів майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення порівняно з суб’єктами орендних земельних відносин, що зумовлено сферою виникнення правовідносин, особливостями об’єкта, його функціональним призначенням та метою майнового найму. Земельна дієздатність фізичних осіб як суб’єктів відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення, які мають трудовий та підприємницький характер, може виникати з 14 років. Окремо автором розкрито особливості правового регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільськогосподарського призначення в Україні на засадах державно-приватного партнерства в Україні, які знайшли своє відображення у низці ключових ознак державно-приватного партнерства, як-то: суб’єкти, об’єкти, мета, зміст, форми, строковість та інші ознаки, які набувають нового змісту у досліджуваних нами відносинах. Доведено, що відносини майнового найму у сфері використання меліорованих земель характеризуються наявністю публічної складової, що зумовлено впливом меліоративних систем на довкілля, стійкість агроландшафтів, відновлення земель та сталий розвиток сільського господарства та сільських територій, що відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої та екологічної безпеки держави. Проаналізовано відносини майнового найму у фермерських господарствах, доведено, що такі відносини характеризуються особливостями суб’єктного та об’єктного складу, змісту та підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин. Обґрунтовано необхідність внесення змін до законів України «Про державно-приватне партнерство», «Про фермерське господарство», «Про меліорацію» та інших нормативно-правових актів, розробки та прийняття Рекомендацій щодо консервації та розконсервації меліоративних систем та її окремих інфраструктурних об’єктів для господарюючих суб’єктів всіх форм власності.Karapysh B. V. Legal Regulation of Property Lease Relations in the Sphere of Agricultural Land Use in Ukraine – Qualification Research Paper as a Manuscript. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in the Specialty 081 "Law" in the Field of Knowledge 08 "Law". – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to the study of the legal regulation of property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine. The paper reveals the theoretical and legal foundations and gnoseological approaches to the contemporary scientific understanding of the legal nature of property lease relations in the sphere of agricultural land use within the national legal doctrine. It identifies the objects, subjects, and content of property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine, which arise, change, and terminate in the exercise of the right to use agricultural land in Ukraine; it also analyzes the legislative framework for these relations. The dissertation highlights the peculiarities of legal regulation of property lease relations in the context of public-private partnerships, in the field of land reclamation, and reveals the specifics of legal regulation of property lease relations in farming enterprises in Ukraine. The scientific novelty of the dissertation results lies in the fact that it is one of the first independent comprehensive studies in the national legal doctrine dedicated to the issues of legal regulation of property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine. This made it possible to clarify both the theoretical and legal foundations of property lease in the use of agricultural land within Ukrainian legal doctrine and legislation, as well as to reveal the peculiarities of the implementation of certain types of property lease relations concerning land use. The practical significance of this dissertation lies in substantiating new proposals for improving the current legislation of Ukraine in the sphere of legal regulation of agricultural land use on property lease terms. The author paid particular attention to the analysis of scientific research on property lease in the sphere of land use within the doctrines of agrarian, land, environmental, civil, and other branches of law, and concluded that the legal doctrine in these areas still lacks comprehensive studies on the legal regulation of the lease of agricultural land plots together with immovable property objects located on them, which are used in the production and economic activities of agribusiness entities, such as industrial horticulture facilities, concession objects, land reclamation infrastructure, etc. An analysis of Ukrainian legislation, the substantive legal features of regulating land-property legal relations in general, and land use relations on lease terms in particular, made it possible to substantiate the existence of a separate set of legal norms — an intersectoral legal institution of land-property relations, which requires a comprehensive approach to its legal regulation through the norms of civil, land, agrarian, environmental, and other legislation. The conducted study of the evolution of legal regulation of land relations in Ukraine in combination with property relations made it possible to distinguish and analyze five main stages in the formation and development of a comprehensive intersectoral legal institution of land-property relations in the sphere of agricultural land use. The author has defined the legal nature of land-property relations within the legal system of Ukraine and property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine as a type of land-property relations, and proposed an original definition of land-property legal relations. The clarification of the legal nature of land-property relations within the legal system of Ukraine and property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine enabled the author to make a scientific and theoretical conclusion, according to which land-property legal relations are social relations regulated by legal norms, contracts, court decisions, and local legal acts, arising, changing, and terminating in connection with the exercise of subjective rights to land plots along with property objects located on them, production facilities, reclamation systems, hydraulic structures, integral property complexes, innovative technologies, and other property of individuals, legal entities, the state, and territorial communities, for the purpose of satisfying private and public needs and interests in the use of land of various categories. The study substantiates that social relations in the sphere of property lease involving agricultural land by their legal nature are of a private-public character, have a complex internal structure based on the composition of objects, the legal status of private and public subjects, the exercise of subjective rights and the fulfillment of obligations, as well as the grounds for their emergence, modification, and termination in different types of functional use of agricultural land. Accordingly, these relations require legal regulation by both private and public law norms in accordance with the Constitution of Ukraine. It has been proved that from a scientific perspective, the legal nature of property lease involving different functional uses of agricultural land should be considered in three interconnected dimensions. Firstly, when the object of the property lease and the subject of the agreement are only land plots, agricultural land arrays, rights to land shares (paї), or rights to unclaimed land plots. Secondly, when land plots are combined with immovable property objects, reclamation facilities, public-private partnership objects, farming establishments, or other agricultural production assets. Thirdly, when individual property objects of private, state, or communal ownership are leased. To standardize terminology in land law and differentiate the concepts of "lease", "rent", and "property lease", it is proposed to use the object of contractual relations as the criterion for differentiation. In particular, if the object of the agreement is property, such relations are of a lease contract nature and are governed by the norms of the Civil Code of Ukraine; if the object is a land plot, the relations are mediated by a land lease agreement, and the key regulatory norms are those of the Land Code of Ukraine and the Law of Ukraine "On Land Lease". If the object of contractual relations is a land plot together with an immovable property object located on it, such an agreement should appropriately be referred to as a property lease agreement for a land plot, with integrated regulation by both land and civil legislation. The objects, subjects, and content of property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine, which arise, change, and terminate in the exercise of the right to use agricultural land in Ukraine, have been identified. It is substantiated that Ukrainian legislation establishes specific requirements for the subjects of property lease relations in the sphere of agricultural land use compared to the subjects of land lease relations. This is due to the nature of the legal relations, the specific features of the object, its functional purpose, and the goal of the property lease. The land legal capacity of individuals as subjects of property lease relations in the sphere of agricultural land use, which have a labor and entrepreneurial character, may arise from the age of 14. The author separately reveals the peculiarities of the legal regulation of property lease relations in the sphere of agricultural land use in Ukraine on the basis of public-private partnership, which are reflected in a number of key characteristics of public-private partnership, such as: subjects, objects, purpose, content, forms, duration, and other features that acquire new content within the relations under study. It is proven that property lease relations involving reclaimed lands are characterized by the presence of a public component, due to the influence of reclamation systems on the environment, agro-landscape sustainability, land restoration, and the sustainable development of agriculture and rural areas, which plays a key role in ensuring the state’s food security. The study analyzes property lease relations in farming enterprises and proves that such relations are characterized by specific features regarding the composition of subjects and objects, content, and grounds for the emergence, modification, and termination of legal relations. The need is substantiated to introduce amendments to the Laws of Ukraine “On Public-Private Partnership,” “On Farming Enterprises,” “On Land Reclamation,” and other regulatory legal acts, as well as to develop and adopt Recommendations for the conservation and deconservation of reclamation systems and their individual infrastructure objects for economic entities of all forms of ownership.ukземельне законодавствоземельні ділянкиземельні праваземельні правовідносиниправо землекористуванняправо оренди земельної ділянкимайновий наймземлі сільськогосподарського призначенняпродовольча безпекаекологічна безпекамеліорація земельполезахисні лісові смугидержавно-приватне партнерствоконцесіяфермерські господарства.land legislationland plotsland rightsland legal relationsland use rightsright to lease a land plotproperty leaseagricultural landfood securityenvironmental securityland reclamationprotective forest beltspublic-private partnershipconcessionfarming enterprisesДисертація