Бойко, Є. В.Є. В.Бойко2026-03-092026-03-092025-06-30Бойко, Є. В. (2025). Функціональне значення розсуду у вирішенні цивільно-правових спорів. Соціальне Право, (2), 103-108. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-02-13УДК 347.96310.32751/2617-5967-2025-02-13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12211The article is devoted to a comprehensive study of the functional significance of judicial discretion in the resolution of civil disputes. The author reveals the theoretical foundations and normative consolidation of the institution of judicial discretion, analyzes its limits, conditions of application, and practical importance for the implementation of the rule of law principle. It is emphasized that discretion is not an arbitrary freedom of the judge but involves choosing among several legally permissible options, taking into account the principles of justice, good faith, and proportionality. Particular attention is paid to the freedom of evidence assessment based on the judge’s inner conviction, the possibility of determining alternative remedies in case of legislative gaps, as well as discretion in determining the extent of civil liability, including the reduction of penalties or the assessment of compensation for moral damage. The analysis of the case law of the Supreme Court demonstrates that judicial discretion is aimed at preventing unjust consequences of literal application of legal norms and ensuring a balance of interests between the parties. The article emphasizes that judicial discretion is an essential attribute of justice, which guarantees the individualization of judicial decisions and contributes to their legitimacy. At the same time, the reasonableness and control of the boundaries of discretion serve as safeguards against judicial arbitrariness. The conclusion is made that the functional significance of judicial discretion lies in ensuring effective, fair, and flexible justice capable of adequately responding to the diversity of life situations in which civil disputes arise.Стаття присвячена комплексному дослідженню функціонального значення суддівського розсуду у вирішенні цивільно-правових спорів. Автор розкриває теоретичні засади та нормативне закріплення інституту суддівської дискреції, аналізує її межі, умови застосування та практичне значення для реалізації принципу верховенства права. Наголошується, що розсуд не є свавільною свободою судді, а передбачає вибір між кількома допустимими законом варіантами рішення, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та пропорційності. Особлива увага приділяється свободі оцінки доказів за внутрішнім переконанням судді, можливості визначення альтернативних способів захисту права у випадку прогалин у законодавстві, а також дискреції у встановленні міри цивільної відповідальності, зокрема у зменшенні неустойки чи визначенні розміру компенсації моральної шкоди. Аналіз судової практики Верховного Суду демонструє, що дискреційні повноваження суду спрямовані на запобігання несправедливим наслідкам буквального застосування норм права та забезпечення балансу інтересів сторін. У статті підкреслено, що суддівський розсуд є необхідним атрибутом правосуддя, який гарантує індивідуалізацію судових рішень і сприяє їх легітимності. Водночас обґрунтованість та контрольованість меж розсуду слугують запобіжниками від суддівського свавілля. Зроблено висновок, що функціональне значення суддівського розсуду полягає у забезпеченні ефективного, справедливого та гнучкого правосуддя, здатного адекватно реагувати на різноманітність життєвих ситуацій, у яких виникають цивільно-правові спори.ukjudicial discretioncivil procedurerule of lawevaluation of evidencediscretionary powersjusticecase lawсуддівський розсудцивільний процесверховенство праваоцінка доказівдискреційні повноваженнясправедливістьсудова практикаСтаття