Шепель Олександра СергіївнаЗаблоцька Ріта Олександрівна2024-11-252024-11-252024Шепель О.С. Вплив міжнародної трудової міграції на фінансування економік країн, що розвиваються : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини / наук. кер. Р. О. Заблоцька. Київ, 2024. 236 с.УДК 339: 331.556.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5359У дисертації досліджено міжнародну трудову міграцію, яка являє собою багатогранне явище, що перебуває під впливом численних екзогенних та ендогенних факторів. Її багатовимірний характер визначається сукупністю соціально-економічних, соціально-політичних, соціально-культурних та інших детермінант, які формують тренди розвитку, структуру та механізми стимулювання трудової міграції в контексті національних цілей та пріоритетів, включаючи фінансове забезпечення національної економіки. Відповідно, застосування різноманітних теорій міжнародної трудової міграції породжує різноаспектні науково-практичні наслідки для розвитку міграційної політики як на мікро-, так і на макрорівнях. Зокрема, формування всебічного фінансового комплексу національної економіки через трансферти від міжнародних трудових мігрантів ускладнюється глобалізацією та інтеграцією в економічні механізми як на глобальному, так і на національному рівнях. Дослідження міграційних явищ є надзвичайно важливим у сучасному глобальному контексті, оскільки ці динамічні процеси справляють глибокий вплив на національні економічні системи, державні шляхи розвитку, якість життя та освітні стандарти, показники добробуту, геополітичну стабільність та безліч інших соціально-економічних аспектів. Зростаючий інтерес світових популяцій до різних геополітичних регіонів тісно пов'язаний зі складнощами та нюансами формування і використання трудового потенціалу. Це, в свою чергу, суттєво підсилює вплив транскордонної трудової мобільності на еволюцію глобальної економічної системи. Міжнародні міграційні потоки трудових ресурсів зазнають значних структурних та напрямних трансформацій під впливом глобалізації, асиметричного регіонального розвитку, демографічних змін, політичної нестабільності та макроекономічних умов залучених країн. Провідні лідери глобального розвитку, застосовуючи розумний підхід та чітко визначаючи стратегічні пріоритети, намагаються використати міграцію як ключовий інструмент для зростання національного людського капіталу, економічної життєздатності та всього соціального інфраструктурного комплексу. Багатофакторний вплив міграційних рухів на соціально-економічний ландшафт країни вимагає постійного вдосконалення регуляторних механізмів, що керують міжнародною трудовою міграцією. Це забезпечує оптимізацію соціально-економічних переваг, які країна отримує від активної участі у міграційних процесах. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці прогнозу розвитку національної економіки (на прикладі України, як країни, що розвивається) в умовах посилення збройної агресії з точки зору впливу короткострокових і довгострокових тенденцій міжнародної міграції робочої сили. В результаті чого було запропоновано оптимістичний, базовий та песимістичний сценарії розвитку національної економіки в повоєнні часи з урахуванням кількості осіб, які повернуться в країну і будуть працевлаштовані. Вивчено теоретико-методологічні підходи фінансування економічного розвитку країн, що розвиваються, у сфері міжнародної міграції трудових ресурсів, у результаті чого поглиблено основні теоретичні концепції міждержавного руху робочої сили в контексті існуючих реалій та перешкод, досліджено основні положення, що стосуються сегментації ринку робочої сили з точки зору держави, трудових мігрантів та приймаючого суспільства. Проаналізовано відповідність сучасних трендів в сфері міграційної політики Цілям сталого розвитку, а також виявлено схильність країн в регіональному вимірі збільшити, зменшити чи залишити на тому ж рівні потоки мігрантів. Запропоновано підходи міграційної політики, які допомагають ефективнішому залученню мігрантів на ринок праці приймаючих держав, та інтеграційної політики, які сприяють кращій асиміляції трудових мігрантів в країнах-реципієнтах робочої сили. Проаналізовано сучасні тенденції та динаміку потоків міжнародного руху робочої сили та обсягів грошових переказів, що надходять від міжнародних трудових мігрантів, а також сучасні канали переказу грошових коштів. Виділено основні чинники, які мають вплив на сучасні потоки грошових трансферів міжнародних трудових мігрантів, до яких належать: зниження впливу пандемії COVID-19 та поступове відкриття національних економік, зростання рівня інфляції у світі, включаючи країни-реципієнти робочої сили, девальвацію євро і дефіцит іноземної валюти та валютні дисбаланси в країнах-донорах робочої сили. Це, у свою чергу, впливає на динаміку, структуру та тенденції грошових переказів, а також визначає особливості споживчої та фінансової поведінки домогосподарств, члени яких працюють за кордоном. Виявлення цих тенденцій та факторів дозволило надати рекомендації щодо вдосконалення фінансової та цифрової інфраструктури здійснення грошових переказів, зменшити вартість грошових переказів, збільшити частку переказів офіційними каналами переказу коштів та підвищити рівень прозорості в здійсненні валютних операцій. Проведено дослідження впливу грошових переказів на економіки країн, що розвиваються, в результаті чого було виявлено, що грошові перекази можуть мати позитивний вплив на економічну стійкість домогосподарств у складі яких є міжнародні трудові мігранти, варто відмітити, що особливу роль для даних домогосподарств перекази відіграють в часи криз та несприятливих подій. Проте грошові перекази не чинять значного позитивного впливу на розв’язання макроекономічних проблем в країнах-донорах міжнародних трудових мігрантів, оскільки значна залежність від грошових переказів в цих країнах може призвести до зростання залежності від даного джерела фінансування, що в результаті може викликати явище «пастки грошових переказів», притаманне економіці Мексики. Цей вид трансферту перевищив за вагою в структурі фінансування національної економіки Мексики більш традиційні джерела, такі як прямі іноземні інвестиції. Основні вектори впливу грошових трансфертів від міжнародних трудових мігрантів на макроекономічний стан країн-донорів робочої сили на глобальному ринку праці можна охарактеризувати таким чином: по-перше, грошові перекази сприяють макроекономічній стабільності національної економіки країн походження мігрантів, забезпечуючи стабілізацію балансу поточних рахунків; по-друге, вони мають анти-циклічний характер і є стабільним джерелом екзогенного доходу, що допомагає пом'якшити вплив економічних спадів; по-третє, грошові перекази від міжнародних трудових мігрантів можуть покращити кредитоспроможність національної економіки шляхом збільшення фінансової ліквідності та зниження вартості запозичень на міжнародних ринках капіталу; нарешті, значні обсяги надходжень грошових переказів можуть спричинити підвищення курсу національної валюти, що, у свою чергу, знижує конкурентоспроможність експорту країни походження трудових мігрантів. Саме тому, стимулювання цього джерела надходження коштів в економіку держави повинно корелювати зі спроможностями та адаптивністю фінансової системи країни, яка застосовує подібні заходи, забезпечуючи стійкість до потенційних макроекономічних ризиків. Виявлено основні сфери використання грошових коштів міжнародних трудових мігрантів, які охоплюють поточне споживання, що включає покриття базових потреб мігрантів та членів їх сімей в країнах-донорах робочої сили, а також інвестиційну діяльність в довгостроковій перспективі, яка може бути виражена як в купівлі речей довготривалого використання, будівництві нерухомості або започаткування малого та середнього бізнесу. Сфери використання грошових коштів залежать від поведінкових аспектів діяльності домогосподарств. На прикладі аналізу домогосподарств В’єтнаму, які отримували та не отримували грошові перекази від трудових мігрантів, працевлаштованих в інших країнах, було продемонстровано, що частка витрат за основними статтями була приблизно на одному рівні в обох груп домогосподарств, незначні відмінності спостерігались лише в сфері витрат на медичні послуги. Що стосується схильності до заощаджень, то домогосподарства, які отримували грошові перекази від міжнародних трудових мігрантів, мали вищу схильність до заощаджень, а домогосподарства, що не отримували грошові кошти з-за кордону, навпаки витрачали ще й частину своїх заощаджень, оскільки їх витрати перевищували рівень доходів. Практичні результати проведеного дослідження в сфері фінансування економік країн, що розвиваються, за рахунок грошових надходжень від міжнародних трудових мігрантів було конкретизовано в ряді рекомендацій, які підлягають широкому використанню основними стейкхолдерами на ринках праці приймаючих країн. Особливий аспект було присвячено комплексу заходів міграційної політики, які варто застосувати до мігрантів, щоб стимулювати економічне зростання економік та підвищення добробуту домогосподарств. Дані заходи включають програми підтримки підприємницької діяльності та інвестиційні стимули, реформування системи освіти та соціального захисту, які спрямовані на підвищення добробуту населення та розвиток національної економіки.The dissertation investigates international labor migration, which represents a multifaceted phenomenon influenced by numerous exogenous and endogenous factors. Its multidimensional nature is determined by a combination of socio-economic, socio-political, socio-cultural, and other determinants that shape development trends, structure, and mechanisms for stimulating labor migration in the context of national goals and priorities, including the financial support of the national economy. Accordingly, the application of various theories of international labor migration generates diverse scientific and practical implications for the development of migration policy at both micro and macro levels. Specifically, the formation of a comprehensive financial complex of the national economy through transfers from international labor migrants is complicated by globalization and integration into economic mechanisms at both global and national levels. The examination of migratory phenomena is paramount in the contemporary global landscape, as these dynamics exert profound influences on national economic frameworks, state developmental trajectories, quality of life and educational standards, welfare indices, geopolitical stability, and a multitude of other socio-economic dimensions. The escalating interest of global populations in diverse geopolitical regions is intrinsically tied to the complexities and nuances of labor potential formation and deployment. This, in turn, substantially intensifies the impact of transnational labor mobility on the evolution of the global economic system. Cross-border labor migration flows undergo significant structural and directional transformations driven by globalization, asymmetric regional development, demographic shifts, political volatility, and the macroeconomic conditions of the involved nations. Foremost global development leaders, through the implementation of a discerning approach and the articulation of strategic priorities, endeavor to capitalize on migration as a pivotal instrument for augmenting national human capital, economic vitality, and the comprehensive social infrastructure. The multifactorial influence of migratory movements on a nation's socio-economic landscape necessitates the perpetual refinement of the regulatory mechanisms governing international labor migration. This ensures the optimization of socio-economic advantages derived from a nation's active engagement in migratory processes. The scientific novelty of the conducted research lies in the development of a forecast for the national economy (using Ukraine as a case study of a developing country) under conditions of escalating armed aggression, considering the impact of short-term and long-term trends in international labor migration. As a result, optimistic, baseline, and pessimistic scenarios for the national economy's post-war development were proposed, taking into account the number of returnees and their employment. Theoretical and methodological approaches to financing the economic development of developing countries in the realm of international labor migration were studied. This deepened the main theoretical concepts of interstate labor movement in the context of current realities and obstacles, examining the primary provisions regarding labor market segmentation from the perspectives of the state, labor migrants, and host society. The alignment of contemporary trends in migration policy with the Sustainable Development Goals was analyzed, revealing countries' tendencies to increase, decrease, or maintain migrant flows at the same level regionally. Approaches to migration policy were proposed to facilitate more effective labor market integration of migrants in host countries and integration policies that promote better assimilation of labor migrants in receiving countries. Current trends and dynamics of international labor movement flows and remittance volumes from international labor migrants were analyzed, including modern money transfer channels. The main factors influencing current flows of remittances from international labor migrants were identified, including the diminishing impact of the COVID-19 pandemic and the gradual reopening of national economies, rising global inflation rates, including in labor-receiving countries, euro depreciation, and foreign currency shortages and imbalances in labor-sending countries. These factors, in turn, affect the dynamics, structure, and trends of remittances, as well as the consumption and financial behavior of households with members working abroad. Identifying these trends and factors allowed for recommendations to improve the financial and digital infrastructure for remittances, reduce remittance costs, increase the share of remittances through official channels, and enhance transparency in currency transactions. A study on the impact of remittances on the economies of developing countries has revealed that remittances can positively influence the economic resilience of households with international labor migrants. Notably, remittances play a crucial role for these households during times of crisis and adverse events. However, remittances do not have a significant positive impact on resolving macroeconomic issues in the labor-sending countries, as a heavy reliance on remittances can lead to an increased dependency on this source of financing, resulting in a "remittance trap" phenomenon, as seen in the economy of Mexico. This type of transfer has outweighed more traditional sources, such as foreign direct investment, in the financing structure of Mexico's national economy. The primary vectors of the impact of remittances from international labor migrants on the macroeconomic state of labor-sending countries in the global labor market can be characterized as follows: firstly, remittances contribute to the macroeconomic stability of the national economies of migrant-origin countries by stabilizing the current account balance; secondly, they exhibit a counter-cyclical nature and serve as a stable source of exogenous income, helping to mitigate the effects of economic downturns; thirdly, remittances from international labor migrants can enhance the creditworthiness of the national economy by increasing financial liquidity and reducing borrowing costs on international capital markets; finally, significant volumes of remittances can lead to an appreciation of the national currency, which, in turn, reduces the export competitiveness of the migrant-origin country. Therefore, the promotion of this source of funds into the national economy should align with the capabilities and adaptability of the country's financial system, ensuring resilience to potential macroeconomic risks. The primary areas of use of funds from international labor migrants have been identified, encompassing current consumption, which includes covering the basic needs of migrants and their families in donor countries, as well as long-term investment activities, which may manifest in the purchase of durable goods, real estate construction, or the establishment of small and medium-sized enterprises. The areas of fund utilization depend on the behavioral aspects of household activities. An analysis of Vietnamese households that received and did not receive remittances from labor migrants employed abroad demonstrated that the expenditure shares for major items were approximately at the same level in both household groups, with minor differences observed only in healthcare expenditures. Regarding savings tendencies, households receiving remittances from international labor migrants had a higher propensity to save, whereas households that did not receive funds from abroad spent a portion of their savings, as their expenses exceeded their income levels. The practical results of the conducted research on the financing of developing countries' economies through remittances from international labor migrants have been concretized into a series of recommendations that should be widely utilized by key stakeholders in the labor markets of host countries. A special focus was given to a set of migration policy measures that should be applied to migrants to stimulate economic growth and improve household welfare. These measures include support programs for entrepreneurial activities and investment incentives, reforms in the education and social protection systems aimed at enhancing population welfare and national economic development.ukміжнародна трудова міграція (міжнародна міграція робочої сили)міжнародні мігрантилюдський капіталгрошові переказиінвестиціїпоточне споживанняміграційна та інтеграційна політикауправління персоналомробоча силатрудовий ресурсринок праціканали переказусегментація ринку праціглобалізаціясталий розвитокinternational labor migrationinternational migrantshuman capitalremittancesinvestmentcurrent consumptionmigration and integration policypersonnel managementlabor forcelabor resourcelabor markettransfer channelslabor market segmentationglobalizationsustainable developmentДисертація