Гаєвий Владислав ВадимовичАндріїв Василь Михайлович2024-06-112024-06-112024Гаєвий В. В. Правове регулювання соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства в Україні : дис. … д-ра філософії : 081 Право / Гаєвий Владислав Вадимович. – Київ, 2024. – 239 с.УДК 349.22https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1819Дисертаційна робота є науковим дослідженням, яке присвячено розробці сучасної цілісної концепції правового регулювання соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства в Україні й вироблення на цій основі пропозицій щодо підвищення ефективності нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки сучасної України. У роботі окреслюється загальна характеристика соціальної безпеки як об’єкта соціально-правового регулювання, а також характеризується сучасна концепція громадянського суспільства крізь призму соціальної безпеки. Встановлено, що наразі громадянське суспільство є прогресивною цивілізаційною формою буття суспільства, а також особливою гарантією (умовою) забезпечення соціальної безпеки населення. Відповідну роль громадянське суспільство виконує через суб’єктів громадянського суспільства, соціально-правовий потенціал яких дозволяє: по-перше, стежити за тим, щоб держава належним чином виконувала соціальну функцію, сприяючи соціальній безпеці населення; по-друге, надавати соціальні послуги, мобілізувати суспільство для участі у формуванні (реалізації) соціальної політики тощо. З’ясовано історико-правові передумови виникнення та подальшого розвитку механізму правового регулювання соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства. На цій підставі уперше сформульовано концептуальне бачення сучасного механізму правового регулювання соціальної безпеки як складового елементу соціально-правового режиму соціальної безпеки, поступове становлення якого обумовлено зародженням і розвитком громадянського суспільства (починаючи з IV ст. до н.е.). Як системне явище механізм правового регулювання соціальної безпеки об’єктивується у статичній та динамічній формах, будучи спрямованим на досягнення конкретної мети (формування за участю суб’єктів громадянського суспільства нормативно-правових умов соціально безпечного буття людини), а також на виконання комплексу завдань, серед яких: створення нормативно-правової основи для забезпечення соціально безпечного існування особистості, групи людей, суспільства та держави загалом; забезпечення відповідності нормативно-правової основи соціально-правового режиму соціальної безпеки людиноцентричній парадигмі розвитку держави; забезпечення правової визначеності нормативно-правової основи забезпечення соціальної безпеки; забезпечення участі в нормативно-правовому упорядкуванні правовідносин, процесів і поведінки суб’єктів соціально-правового режиму соціальної безпеки тощо. Набув подальшого розвитку системний та структурно-функціональний аналіз принципів механізму правового регулювання соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства в Україні. Ці принципи розкриваються в якості об’єктивно існуючих закономірностей, що виражені у конструктивних засадничих ідеях, що містять вимоги, які стосуються нормативно-правового забезпечення дії соціально-правового режиму соціальної безпеки за участі суб’єктів громадянського суспільства, сприяючи таким чином побудові цілісної та справедливої правової системи та підтриманню правопорядку в соціальній сфері України. Уточнено складну структуру актуальної нормативно-правової бази соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства, яка включає чотири рівні. Основу цієї бази складає Конституція України, а міжнародно-правовий рівень охоплює акти, в яких регламентується правовий режим соціального захисту, а також визначається правовий статус суб’єктів громадянського суспільства та їх участь у нормотворчій діяльності. Третій рівень нормативно-правової основи соціальної безпеки в Україні складають закони та підзаконні акти органів публічної влади, що визначають: загальні та спеціальні засади соціальної безпеки; правовий статус соціально вразливих верств населення; правовий статус суб’єктів громадянського суспільства та засади їх діяльності; участь громадськості в правовому регулюванні соціальної безпеки. Четвертий рівень – корпоративні документи та локальні акти підприємств (установ, організацій), що стосуються забезпечення соціальної безпеки відповідного кола осіб, а також участі суб’єктів громадянського суспільства в забезпеченні такого типу безпеки на локальному рівні. Удосконалено науковий підхід до розуміння сутності та структури умовної системи суб’єктів громадянського суспільства, які можуть брати участь у правовому регулюванні соціальної безпеки в Україні. Такими суб’єктами наразі є: по-перше, організації (групи), які: захищають інтереси окремих верств населення (та/або соціально важливі інтереси людей у цілому в соціальній та суміжних сферах); у своїй діяльності вирішують питання, що стосуються забезпечення соціальної безпеки населення (окремих її верств); забезпечують соціальну безпеку суб’єктів у сфері праці та зайнятості; охоплюють культурно-оздоровчі організації; надають соціальні послуги і підтримку; охоплюють науково-освітні та науково-дослідні установи; по-друге, рухи соціальної солідарності та групи соціальних активістів. Окрема увага в дисертації приділена встановленню ключових форм участі суб’єктів громадянського суспільства в процесі правового регулювання соціальної безпеки. Доведено, що ці форми участі поділяються на два типи: по-перше, тип інтегрованого впливу (безпосереднє долучення до правового регулювання соціальної безпеки); по-друге, тип зовнішнього впливу (контроль і нагляд за нормотворчим процесом, створення необов’язкових для виконання документів, які сприяють удосконаленню нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки). Запропоновано та обґрунтовано потребу у створенні та схваленні Концепції участі суб’єктів громадянського суспільства в забезпеченні соціальної безпеки сучасної України. Пропонована Концепція має складатися з шести частин. Перша – «Проблеми, які потребують розв’язання», в якій окреслено актуальні проблемні питань, вирішення яких: буде важливим чинником створення сприятливого середовища, у якому громадянське суспільство може активно та ефективно брати участь у правовому регулюванні соціальної безпеки; підвищить якість та оперативність правового регулювання соціальної безпеки. Друга – «Ціннісні орієнтири, мета і завдання реалізації цієї Концепції», в якій окреслюються принципи (головним чином, принципи механізму правового регулювання соціальної безпеки), мета (формування інституційних, нормативно-правових та інших ресурсних умов, за яких уможливлюється ефективна участь суб’єктів громадянського суспільства в правовому регулюванні умов соціально безпечного буття людини) і завдання цієї Концепції. Третя – «Строки реалізації цієї Концепції» (не обмежується у строках, однак повна її реалізація має відбутись до 2026 року). Четверта – «Шляхи і способи розв’язання проблем» (удосконалення чинного законодавства та інституційної основи участі суб’єктів громадянського суспільства в правовому регулюванні соціальної безпеки). П’ята та шоста – «Очікувані результати» та «Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів». Для забезпечення дієвості цієї Концепції запропоновано розробити Стратегію забезпечення соціальної безпеки суб’єктами громадянського суспільства. Комплексно окреслено подальші перспективи розвитку нормативно-правового забезпечення соціальної безпеки в умовах розвитку концепції громадянського суспільства в Україні. Пропонується розробити та прийняти проєкти таких спеціальних законодавчих актів: проєкт Закону України «Про соціальну безпеку»; проєкт Закону України «Про діяльність суб’єктів громадянського суспільства в Україні»; проєкт Закону України «Про громадську лобістську діяльність». Окремо пропонується розробити та прийняти проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про правотворчу діяльність», який посилюватиме гарантії реалізації соціальної функції суб’єктів громадянського суспільства в правовому регулюванні соціальної відповідності згідно з нормами Закону України «Про правотворчу діяльність».The dissertation is a scholarly study focused on developing a comprehensive, contemporary framework for the legal regulation of social security, contextualized within the evolving concept of civil society in Ukraine. Based on this framework, the research aims to devise practical recommendations to enhance the efficacy of Ukraine’s current legal infrastructure for social security. This study delineates the overarching characteristics of social security as a subject of social and legal regulation and elucidates the contemporary conception of civil society in the context of social security. It is established that civil society represents a progressive civilizational societal structure and serves as a crucial safeguard for the social security of the populace. Civil society asserts its influence through various entities, whose social and legal capacities enable two primary functions: firstly, to ensure the state effectively executes its social responsibilities, thereby enhancing the social security of its citizens; and secondly, to deliver social services and engage society in shaping and implementing social policy. The study elucidates the historical and legal underpinnings that gave rise to and subsequently shaped the mechanism for legally regulating social security within the evolving framework of civil society. For the first time, a conceptual perspective on the modern legal regulation mechanism of social security is articulated. This mechanism, recognized as a core component of the socio-legal regime of social security, has evolved gradually since the emergence of civil society, tracing back to the 4th century BC. As a systemic entity, this mechanism manifests in both static and dynamic forms, aimed at a definitive objective: the establishment of normative and legal conditions for a socially secure human existence, actively involving civil society actors. Its multifaceted tasks include creating a normative and legal foundation for the social security of individuals, groups, society, and the state at large; aligning the regulatory framework of the social safety regime with the human-centric development paradigm of the country; ensuring legal clarity within the regulatory framework for social safety; and facilitating the legal regulation of relationships, processes, and behaviors within the social and legal regime of social security. Further development has been achieved in the systemic and structural-functional analysis of the principles governing the legal regulation mechanism of social security, particularly in the context of civil society’s evolution in Ukraine. These principles are identified as objectively existing norms, embodied in foundational, constructive concepts that encompass requirements pertinent to the normative and legal framework underpinning the social and legal regime of social security. This involvement of civil society actors aids in establishing a cohesive and equitable legal system, thereby promoting the maintenance of law and order within the social structures of Ukraine. This study elucidates the multifaceted structure of the current regulatory framework for social security within the evolving context of civil society, comprising four distinct levels. At its foundation lies the Constitution of Ukraine and the international legal dimension, encompassing acts that govern the legal regime of social protection, defining the legal status of civil society entities, and their involvement in legislative activities. The third tier of Ukraine’s social security regulatory framework encompasses laws and subordinate legislation from public authorities, delineating: the general and specific foundations of social security; the legal status of socially vulnerable population segments; the legal status and operational basis of civil society actors; and public engagement in the legal regulation of social security. The fourth level involves corporate documents and local enterprise-level acts (institutions, organizations) about the social security of specific groups, including the role of civil society actors in local-level security provision. This research advances the scientific understanding of the nature and composition of the potential entities within civil society that may engage in the legal regulation of social security in Ukraine. These entities include, firstly, organizations and groups that: advocate for the interests of specific population segments or the broader socially significant interests in social and related domains; address issues pertaining to the social security of the populace (or its distinct layers); safeguard social security in labor and employment; encompass cultural, recreational, and social service organizations; and span scientific, educational, and research institutions. Secondly, the scope extends to social solidarity movements and social activist groups. The dissertation places particular emphasis on identifying the principal forms of civil society participation in the legal regulation of social security. It is established that these forms are bifurcated into two categories: firstly, integrated influence, encompassing direct involvement in the legal regulation of social security; and secondly, external influence, comprising monitoring and oversight of the rule-making process, and the creation of non-binding documents aimed at enhancing the legal and regulatory framework for social security. The necessity to develop and endorse the Concept for the participation of civil society actors in ensuring the social security of contemporary Ukraine is proposed and substantiated. The envisaged Concept is to be structured into six parts. The first, ‘Problems that Require Solutions,’ identifies pressing issues whose resolution will significantly contribute to fostering an environment conducive to the active and effective involvement of civil society in the legal regulation of social security, thereby enhancing the quality and efficacy of this regulation. The second part, ‘Value Guidelines, Goals, and Objectives for the Implementation of this Concept,’ delineates the principles (primarily those of the social security legal regulation mechanism), the overarching aim (to establish institutional, regulatory, and other resource conditions facilitating effective civil society participation in the legal regulation of socially safe human existence), and the specific objectives of the Concept. The third section, ‘Time Frame for the Implementation of this Concept,’ proposes a non-time-bound approach (also aiming for full realization by 2026). The fourth segment, ‘Methods and Approaches for Problem Resolution,’ focuses on refining the current legislative and institutional framework for the participation of civil society actors in the legal regulation of social security. The final two parts, ‘Anticipated Outcomes’ and ‘Estimation of Financial, Material, Technical, and Human Resources,’ comprehensively detail the expected results and the resource requisites for the Concept’s implementation. The study identifies comprehensive future directions for the development of regulatory and legal frameworks supporting social security, particularly in the context of civil society’s evolution in Ukraine. It is recommended to formulate and enact drafts of specific legislative acts, including: the draft Law of Ukraine ‘On Social Security’; the draft Law of Ukraine ‘On the Activities of Civil Society Entities in Ukraine’; and the draft Law of Ukraine ‘On Public Lobbying Activities’, pertaining specifically to lobbying efforts conducted by civil society actors. Additionally, there is a proposal to devise and adopt a draft Law of Ukraine ‘On Amendments to the Law of Ukraine on Law-Making Activities’, aimed at reinforcing guarantees for the involvement of civil society subjects in the legal regulation of social security, in accordance with the norms outlined in the Law ‘On Law-Making Activities’.uaгромадський контрольгромадянське суспільстводемократична участьнормотворча діяльністьправове регулюваннясоціальна безпекасоціальне правосоціальний захистсуб’єкти громадянського суспільстваcivil society entitiescivil societydemocratic participationlegal regulationpublic controlrule-making activitiessocial lawsocial protectionsocial securityДисертація