Aheyeu, AliaksandrAliaksandrAheyeu2026-04-282026-04-282020-12-18Aheyeu, A. (2020). BELARUSIAN PROTESTS 2020 IN THE CONTEXT OF STUDYING CONFLICT PROCESSES IN THE POST-SOVIET SPACE. Українознавчий альманах(27), 13–21. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.210.17721/2520-2626/2020.27.2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18247The article presents in abstract form the results of the initial historical analysis of the Belarusian protests of 2020 in the context of similar processes in the post-Soviet space. The preconditions and reasons for the mass demonstrations are shown: structural problems and the Ukrainian events of 2014 led to the stagnation of the Belarusian economy; confidence in the election results in society declined with each election campaign; the new generation of Belarusians had incomprehensible values, which were preserved and imposed on the society by the authorities. There were also several triggers of protests: the peculiarities of the strategy of the Belarusian leadership in the context of the cavid virus pandemic Kavid19 reduced the authority of the government; and the inconsistency of the official and actual results of the vote, the brutality of the dispersal of the first post-election protests caused mass outrage. Authorities considered and still consider the foreign factor to be the main reason for the protests. Many politicians and experts support the theory of Russian interference in Belarus. Solidarity of Belarusians is a new phenomenon of Belarus in recent history. In many respects it was able to manifest itself thanks to new forms of communication in society and fresh creative forms of activity: a chain of solidarity, walks and marches on avenues and streets, actions in residential areas, etc. The activity of women, pensioners and workers shows a change in their role in the political life of post-Soviet countries. And the support of the protests of other traditional and new professional groups testifies to the nationwide nature of the demonstrations. The lack of obvious socio-economic demands makes it possible to classify the Belarusian protests as political democratic revolutions, which can be conditionally called “Revolutions of Dignity”. The most important result of the Belarusian protests is the discovery of the world of the Belarusian political nation. Despite the polarization and a certain division in society, there is a clear general demand for the sovereignty of Belarus by supporters of S. Tikhanovskaya and A. Lukashenko. Now all political forces will have to reckon with the factor of existence and active participation in the political process of the Belarusian political nation.У статті в тезовій формі представлені результати первинного аналізу білоруських протестів 2020 року в контексті подібних процесів на пострадянському просторі. Показані передумови, причини масових демонстрацій: структурні проблеми та українські події 2014 року призвели до застою білоруської економіки; довіра до результатів виборів у суспільстві падала з кожною виборчою кампанією; нове покоління білорусів мало незрозумілі цінності, які влада зберігала і нав'язувала суспільству. Також було кілька мотивуючих чинників протестів: особливості стратегії білоруського керівництва в контексті пандемії вірусу covid19 знизили авторитет уряду; невідповідність офіційних та фактичних результатів голосування; жорстокість розгону перших післявиборчих протестів викликали масове обурення. Влада вважала і досі вважає іноземний фактор головною причиною протестів. Багато політиків та експертів підтримують теорію втручання Росії в Білорусь. Солідарність білорусів - нове явище для Білорусі в новітній історії. Багато в чому вона змогла проявити себе через нові форми спілкування в суспільстві та нові творчі форми діяльності: ланцюжок солідарності, прогулянки та марші по проспектах та вулицях, акції в житлових районах тощо. Діяльність жінок, пенсіонерів та робітників свідчить про зміну їхньої ролі у політичному житті пострадянських країн. Підтримка протестів з боку інших традиційних та нових професійних груп свідчить про загальнонаціональний характер демонстрацій у сучасній Білорусі.Відсутність очевидних соціально-економічних вимог дозволяє класифікувати білоруські протести як політично-демократичні революції, які умовно можна назвати "Революціями гідності". Найважливішим результатом білоруських протестів є відкриття світу білоруської політичної нації. Незважаючи на поляризацію та певний розкол у суспільстві, існує чіткий загальний попит на суверенітет як від електорату С. Тихановської, так і від прихильників А. Лукашенка. Тепер усім політичним силам доведеться рахуватися з фактором існування та активної участі у політичному процесі білоруської політичної нації.ukBelarusMogilevUkraineprotestsrepressionsA. LukashenkaS. TikhanovskayaБілорусьМогильовУкраїнапротестирепресіїА. ЛукашенкоС. ТихановськаСтаття