PREDKO, OlenaOlenaPREDKOMAKSYMENKO, IhorIhorMAKSYMENKO2026-03-122026-03-122025-09-10PREDKO, O., MAKSYMENKO, I. (2025). THE KOLLYVADES MOVEMENT: ESSENCE AND SPIRITUAL PRACTICES. SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 25(1), 35–40. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.25.710.17721/sophia.2025.25.7https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12448B a c k g r o u n d . Contemporary Ukrainian spirituality is searching for its identity amid post-Soviet secularization, Western cultural trends, and the aggressive imperial propaganda emanating from the Russian Orthodox Church. Ecclesial developments in world Orthodoxy and in Ukraine prompt us to rethink our ascetical-liturgical heritage through the prism of Mount Athos. The Kollyvades movement not only shaped Greek Orthodoxy but also indirectly influenced Ukrainian Orthodox culture. Studying this movement helps explain why hesychastic traditions and Eastern Christian spiritual practices are so deeply rooted in Ukraine. Such reflection is likewise valuable for the academic study of Ukrainian Orthodoxy, which is currently reexamining itself and turning to practices of frequent Communion, the Jesus Prayer, Athonite asceticism, and mysticism. The topic is especially timely because figures of Ukrainian origin played a direct role in the Kollyvades circle. Notably, without the Poltava-born ascetic Paisius Velichkovsky, the Slavic monasteries of the nineteenth century might never have received–in translation–one of the key works compiled by Nicodemus the Hagiorite and Macarius of Corinth, the Philokalia, which popularized Athonite spirituality and the tradition of hesychasm. M e t h o d s . The research employs theoretical, hermeneutical, comparative, and logical methods, as well as description, analysis, and synthesis. It also follows the principle of historicism together with principles of impartiality and objectivity. R e s u l t s . We examined the distinctive features of the Kollyvades movement and the spiritual practices promoted by the Kollyvades fathers. The study took into account the historical context–namely Ottoman domination of Greece–and the fathers' desire to shield Orthodox tradition from Western theological influence. Special attention was given to the spread of Athonite monastic practices, particularly "noetic prayer" (the Jesus Prayer). The Kollyvades also introduced the practice of frequent Communion and rigorous asceticism. An essential characteristic of the movement was its educational activity: the impact of the fathers' spiritual writings on Orthodox theological thought is difficult to overstate. Foremost among these works is the Philokalia, a collection of ascetic texts from the fourth to the fifteenth centuries. Translated into Church Slavonic by the renowned ascetic Paisius Velichkovsky, this anthology exerted profound influence on the East-European Orthodox tradition and facilitated the diffusion of Athonite spirituality beyond Greece. C o n c l u s i o n s . The Kollyvades movement sought to safeguard Greek Orthodox culture from distortion. Its representatives returned to the late Byzantine tradition and usually viewed Western European theological and philosophical ideas as a threat capable of compromising Orthodox doctrine. Given the reality of Ottoman rule, the movement was closely tied to Greek national self-awareness. The Kollyvades fathers actively fostered a revival of Orthodox mysticism, especially hesychasm. They popularized the practice of noetic prayer and related ascetical disciplines aimed at leading the practitioner to deification (theosis), while also championing frequent Communion. Their educational endeavors–and particularly the Philokalia–had a significant impact on the subsequent development of Orthodox theological thought.В с т у п . Наголошено, що українська духовність сьогодні шукає себе між пострадянською секуляризацією, західними культурними трендами та агресивною імперською пропагандою з боку Російської православної церкви. Підкреслено, що церковні процеси у світовому православ'ї та в Україні спонукають нас до осмислення аскетично літургійної спадщини через афонську призму. Колівадський рух не лише формував грецьке православ'я, але й опосередковано вплинув на українську православну культуру. Його дослідження допоможе краще зрозуміти, чому в ній так закорінені традиції ісихазму та східнохристиянські духовні практики. Осмислення афонської спадщини стане у пригоді також для релігієзнавчих досліджень українського православ'я, яке сьогодні перебуває в процесі самоусвідомлення та звертається до практик частого причащання, Ісусової молитви, афонської аскетики та містицизму. Ця тема також набуває актуальності, оскільки подвижники з українським корінням мали безпосередній стосунок до руху колівадів. Зокрема, варто згадати Паїсія Величковського, без якого слов'янські монастирі ХІХ ст. могли не отримати в перекладі одну з ключових праць Никодима Святогорця та Макарія Коринфськго – "Філокалію", яка популяризувала афонські духовні практики та, зокрема, течію ісихазму. М е т о д и. Використано теоретичні, герменевтичні, компаративні, логічні методи, методи описування, аналізу і узагальнення. Також застосовано принцип історизму, принципи неупередженості та об'єктивності дослідження. Р е з у л ь т а т и . Розглянуто особливості колівадського руху та характерні духовні практики, які популяризувались отцями-колівадами, враховуючи історичній контекст та такі фактори, як турецьке поневолення Греції та прагнення колівадів запобігти впливу західної теології на православну традицію. Акцентовано деякі аспекти процесу популяризації афонських чернечих практик, зокрема практики "розумної молитви". Отці-колівади також впроваджували практику частого причащання та суворий аскетизм. Визначено, що важливою рисою колівадського руху була просвітницька діяльність: важко переоцінити впливи духовних творів його представників на православну богословську думку. Одним із найважливіших таких творів можна вважати "Філокалію", що містила духовні твори подвижників ІV до ХV ст. Зазначено, що ця збірка, яку переклав відомий подвижник, уродженець Полтави, Паісій Величковський, справила неабиякий вплив на східноєвропейську православну традицію та посприяла розповсюдженню афонських духовних практик за межами Греції. В и с н о в к и . Установлено, що колівадський рух намагався убезпечити від спотворень грецьку православну культуру. Обґрунтовано, що його представники зверталися до традиції пізнього візантійського періоду, а західноєвропейські теологічні та філософські ідеї розглядали як загрозу, що могло призвести до спотворення православного віровчення. Ураховуючи проблему турецького поневолення, колівадський рух був тісно пов'язаний із грецькою національною самосвідомістю. Розкрито, що отці-колівади активно долучались до відродження православного містицизму, зокрема течії ісихазму. Популяризувалась практика "розумної молитви" та відповідні аскетичні вправи, що покликані привести подвижника до стану обоження. Також обґрунтовувалась та впроваджувалась практика частого причащання. Отці-колівади активно займались просвітництвом. Їхні духовні твори, зокрема збірка "Філокалія", мали значні впливи на подальший розвиток православної богословської думки.ukOrthodoxyKollyvadeshesychasmnoetic prayerPhilokaliatheosisGreeceправослав'яколівадиісихазмрозумна молитвафілокаліяобоженняГреціяСтаття