Sobolievskyi, YaroslavYaroslavSobolievskyi2026-04-072026-04-072025-12-30Sobolievskyi, Y. (2025). THE HISTORY OF EARLY AMERICAN PHILOSOPHY AS A HISTORIOGRAPHICAL PROBLEM: CONCEPTUAL APPROACHES IN THE WORKS OF HERBERT WALLACE SCHNEIDER. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(13), 74–78. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/13-12/1410.17721/2523-4064.2025/13-12/14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14533B a c k g r o u n d . The history of early American philosophy remains a field of intense contemporary methodological and historiographical debate, related both to problems of periodization and to issues of canon formation and the determination of what constitutes a specifically "American" dimension of philosophical thought. In the absence of a single, unified narrative, there arises a logical need to analyze the key historiographical approaches that shaped conceptions of the American philosophical tradition in the twentieth century. The aim of this article is to reconstruct and critically examine the historico-philosophical position of Herbert Wallace Schneider as one of the leading historians of American philosophy. M e t h o d s . The study is based on a comprehensive historico-philosophical methodology that integrates the methods of historico-philosophical reconstruction, hermeneutics, and comparative analysis. It involves an examination of Schneider's major works in relation to interpretations of his approach within contemporary historiography of American philosophy. Particular attention is paid to Schneider's reception of the philosophical legacies of Jonathan Edwards, Ralph Waldo Emerson, and William James. R e s u l t s . It is shown that H. W. Schneider consistently rejects teleological and normative models of the history of philosophy, proposing instead an understanding of American philosophy as a dynamic field of cultural borrowings, assimilations, and transformations. It is demonstrated that the key principle of his historiography is the idea of vitality, which is opposed to notions of philosophical progress or hierarchical ordering of doctrines. An analysis of his assessments of the philosophical legacies of Jonathan Edwards, Ralph Waldo Emerson, and William James reveals a combination of high intellectual appreciation with an ironic distance from pathetical and sacralized interpretations of transcendentalism. C o n c l u s i o n s . The article demonstrates that Schneider's historiographical position is a conscious methodological choice rather than the result of theoretical inconsistency. His approach makes it possible to view the history of American philosophy as an open and unfinished process, responsive to new cultural and philosophical challenges, and thus retains its relevance for contemporary research in the history of philosophy.В с т уп . Наголошено, що історія ранньої американської філософії залишається простором інтенсивних методологічних і історіографічних дискусій сучасності, пов'язаних із проблемами як періодизації, так і канонізації та визначення власне "американського" виміру філософського мислення. За відсутності єдиного наративу виникає логічна потреба аналізу ключових історіографічних підходів, які формували уявлення про американську філософську традицію у ХХ столітті. Метою статті є реконструкція та критичний аналіз історико-філософської позиції Герберта Воллеса Шнайдера як одного з провідних істориків американської філософії. М е т о д и . Використано комплексну історико-філософську методологією, в основі якої лежать методи історико-філософської реконструкції, герменевтичний та компаративний методи. Застосовано аналіз ключових праць Г. В. Шнайдера у співвідношенні з інтерпретаціями його підходу в сучасній історіографії американської філософії. Особливу увагу приділено аналізу рецепції філософської спадщини Дж. Едвардса, Р. В. Емерсона та В. Джеймса істориком американської філософії Г. В. Шнайдером. Р ез у л ь т ат и . Показано, що Г. В. Шнайдер послідовно відмовляється від телеологічної та нормативної моделі історії філософії, пропонуючи розуміння американської філософії як динамічного поля культурних як запозичень, так і асиміляцій і трансформацій. Виявлено, що ключовим принципом його історіографії є ідея життєвості, яка протиставляється ідеї філософського прогресу або ієрархії учень. Аналіз оцінок філософського спадку Дж. Едвардса, Р. В. Емерсона, В. Джеймса засвідчує поєднання високої інтелектуальної оцінки з іронічною дистанцією щодо патетичних та сакралізованих інтерпретацій трансценденталізму. В и сн о в к и . Аргументовано, що історіографічна позиція Г. В. Шнайдера є свідомим методологічним вибором, а не наслідком теоретичної непослідовності. Його підхід дозволяє розглядати історію американської філософії як відкритий і незавершений процес, чутливий до нових культурних і філософських викликів, що зберігає актуальність для сучасних досліджень історії філософії.ukісторія філософіїамериканська філософіяісторіографіятрансценденталізмГерберт Воллес Шнайдер.history of philosophyAmerican philosophyhistoriographytranscendentalismHerbert Wallace Schneider.Стаття