Kotlyarova I. YU.2026-03-092026-03-092024-02-21YU., K. I. (2024). IMPACT OF DIGITALIZATION ON LABOR RELATIONS: GENERAL THEORETICAL ASPECTS. Social Law(1). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-01-1410.32751/2617-5967-2024-01-14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12098The article examines the relationship between the digital economy and digital labour relations and the specifics of the impact of digitalisation on labour relations with due regard for the general theoretical aspects. In particular, the author analyses the impact of digitalisation on changing the traditional structure of labour relations: object, subjects and types of labour relations. The author concludes that digitalisation significantly changes the nature of labour relations, requiring an update of legal provisions and mechanisms for their implementation. The author examines the changes in legal regulation caused by the development of digital technologies, in particular, new forms of labour, remote work, flexible working hours and the use of digital platforms. The author analyses the role of the state in adapting legislation to the new conditions, as well as the challenges faced by employees and employers. It is concluded that digitalisation significantly changes the nature of labour relations, requiring an update of legal norms and mechanisms for their implementation. It is determined that in addition to traditional actors, such as employers and consumers of digital services, the so-called precariat plays an important role in the digital economy. This category includes self-employed persons, part-time workers, employees of public institutions, young people, the elderly, and other persons with unstable income.The research delves into the transformations of labor relations brought about by the integration of digital technologies, focusing on automation, remote work, and digital platforms. It underscores the imperative to balance the adoption of novel technological advancements with the establishment of equitable, secure, and enduring labor relations. The article highlights that labor law has yet to comprehensively address the unique characteristics of work involving information technology, especially virtual work, which blurs the distinction between remote employment and self-employment. A particular emphasis is placed on the disparities in social protections associated with diverse forms of labor relations arising within the digitalization context. Drawing upon Ukrainian legislation and international instruments, the author presents proposals for defining the concept of 'digitalization of labor relations'У статті досліджується взаємозв’язок між цифровою економікою та цифровими трудовими відносинами. Зокрема аналізується вплив цифровізації на зміну традиційної структури та види трудових правовідносин. Зроблено висновок, що цифровізація суттєво змінює природу трудових відносин, вимагаючи оновлення правових норм та механізмів їх реалізації. Розглядаються зміни в сутності трудових правовідносин, що виникають внаслідок впровадження цифрових технологій, зокрема автоматизація процесів, дистанційна робота та використання цифрових платформ. Висвітлюється необхідність балансування між впровадженням нових технологічних можливостей та забезпеченням справедливих, безпечних і стійких трудових відносин. Зазначається, що трудове право ще не враховує повною мірою специфіку роботи з використанням інформаційних технологій, зокрема віртуальної праці, яка розмиває межі між віддаленою роботою за наймом і самозайнятістю. Особливу увагу приділено відмінностям у сфері соціального захисту, пов’язаним із різними формами трудових відносин, що виникають в умовах цифровізації. На основі законодавства України та міжнародних актів надано пропозиції щодо визначення поняття «цифровізація трудових відносин».ukdigitalisationdigital economylabour rightslabour relationsremote workdigital environmentemployeesemployers.цифровізаціяцифрова економікатрудові праватрудові відносинидистанційна роботацифрове середовищепрацівникироботодавці.Стаття