Костенко Наталія ВасилівнаШкуров Євген Владленович2023-07-272024-05-092023-07-272017Шкуров Є. В. Антропологічна парадигма сучасної наукової фантастики : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.06 Теорія літератури / Шкуров Євген Владленович. - Київ, 2017. - 22 с.УДК 82-311.9.0’06:141.319.8https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4200В дисертації вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз проявів та місця людини в сучасній науково-фантастичній літературі та запропоновано типологію візій людини в науковій фантастиці. Об’єктом дослідження стали твори письменників-фантастів порубіжжя ХХ та ХХІ ст. (Т. Чан, С. Лук’яненко, Х. Райаніемі, Г. Іган, Ю. Нікітін, М. та С. Дяченки, М. Резнік та Л. Робін, В. Кузьменко та інші). Людина посідає головне місце в художньому осмисленні науково-фантастичних творів та проявляється у кількох аспектах: в ідейно-тематичному рівні твору, образі автора, персонажах, соціокультурних реаліях, природі. Специфіку проявів людини можна аналізувати в духовно-аксіологічному аспекті, морально-психологічному та плані тілесності. Однією з центральних категорій, яку осмислює наукова фантастика, стає техніка. Погляди письменників на цю проблему приводу згруповані у два різновиди: технонегативний, за якого наука і техніка зображені як причина нещасть, та технопозитивний, яке навпаки вбачає у техніці дорогу до кращого майбутнього. Виокремлено кілька основних стратегій художнього осмислення людини. Зокрема, це візії автоеволюції (трансформація людини за допомогою втручання біотехнологій, технічних модифікацій або їх поєднання), природного розвитку, стагнації, деградації та комбінований тип. Ключові слова: наукова фантастика, людина, автоеволюція, природний розвиток, стагнація, деградація, комбінований тип візії змін людини.uaАвтореферат