Лозицький, Всеволод ГригоровичВсеволод ГригоровичЛозицький2026-06-012026-06-012018Лозицький, В. (2018). Вимірювання просторово нероздільних магнітних полів змішаної полярності за спостереженнями ефекту Зеємана в сонячному факелі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, (58), 23–28. https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2018.58.23-28УДК 523.98 + 52-33710.17721/BTSNUA.2018.58.23-28https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22239Показано, що просторово нероздільні магнітні поля змішаної полярності цілком реально виміряти за ефектом Зеємана, якщо їхня напруженість перевищує 150–200 Гс. Це означає, що можна стикувати між собою діапазони реєстрації цих полів на основі ефектів Ханле та Зеємана. Ця теза ілюструється результатами розрахунків півширин стокового профілю І для ліній Fe I 5247.1 і 5250.2. Параметр І чутливий до присутності магнітних полів незалежно від того, мають вони однакові чи протилежні полярності в межах вхідної апертури інструмента. Згідно з розрахунками, якщо точність вимірювання відношення півширин указаних двох ліній підвищити до 0.5 %, то можна вимірювати знакозмінні магнітні поля, починаючи із 70–100 Гс. На основі використання запропонованого методу оцінено напруженість магнітних полів змішаної полярності в сонячному факелі у хвостовій частині активної області NOAA 1809, яка в день спостережень, 6 серпня 2013 р., перебувала недалеко від центра диска Сонця. Ешельна зеєман-спектрограма цього факела була отримана на ГСТ АО Київського національного університету. Магнітне поле у факелі вимірювалось двояко: за зміщеннями "центрів ваги" профілів ліній FeI 5247.1 та FeI 5250.2 Ǻ у спектрах I + V та I – V, а також за співвідношенням півширин профілів цих ліній. Першим методом було виміряно ефективне поле Beff, яке дорівнює 280 Гс по лінії Fe I 5250.2 та 360 Гс по лінії FeI 5247.1. Відповідне співвідношення Beff (5247.1) / Beff (5250.2) ≈ 1.3 указує на існування в дослідженому місці субтелескопічних силових трубок з кілогауссовими полями. Однак відношення півширин профілів Стокса вказаних двох ліній дорівнює 1.08, що відповідає магнітному полю ± 650 Гс, якщо вважати магнітне поле суто поздовжнім. На основі аналізу цих даних, а також результатів інших досліджень можна дійти висновку, що в дослідженому факелі, імовірно, існували магнітні поля трьох типів: кілогауссові поля Bfluxtube у субтелескопічних силових трубках, ділянки фонового поля Bbackgr регулярної полярності й ділянки субтелескопічних полів Вmixpol змішаної полярності. Магнітний потік заплутаних знакозмінних полів за абсолютною величиною перевищує потік усього регулярного поля з напруженостями Bfluxtube та Bbackgr не менш ніж у 2 рази.It is shown that it is quite possible to measure spatially unresolved magnetic fields of mixed polarity by the Zeeman effect if their intensity exceeds 150-200 G. This means that one can interconnect the ranges of the registration of these fields based on the Hanle and Zeeman effects. This thesis is illustrated by the results of calculations of the half-width of the Stokes profile I for the FeI 5247.1 and 5250.2 lines. Parameter I is sensitive to the presence of magnetic fields, regardless of whether they have the same magnetic polarity within the input aperture of the instrument, or the opposite one. According to the calculations, if the accuracy of the measurement of the half-width ratio of these two lines is increased to 0.5 %, then it is possible to measure the magnetic fields from 70-100 G. On the basis of the proposed method, an estimate of the intensity of the magnetic fields of mixed polarity in a solar faculae in the tail part of the active region NOAA 1809 was made, which on the day of observations, August 6, 2013, was located not far from the Sun's disc center. The Echelle Zeeman-spectrogram of this region was obtained on the Horizontal Solar Telescope of Astronomical Observatory of Taras Shevchenko National University of Kyiv. The magnetic field in the faculae was measured in two ways: by shift of of the "center of gravity" of the profiles of the FeI 5247.1 and FeI 5250.2 Ǻ lines in the I + V i I - V spectra and also by the half-width ratio of the profiles I of these lines. The first method allows to measure the effective magnetic field Beff, which turned out to be 280 G by FeI 5250.2 and 360 G by FeI 5247.1. The corresponding ratio Beff (5247.1) / Beff (5250.2) ≈ 1.3 indicates the existence of the sub-telescopic flux tubes with kilogauss fields. However, the ratio of the half-width of the Stokes I profiles of these two lines is 1.08, which corresponds to the magnetic field ± 650 G, if magnetic field is purely longitudinal. Based on the analysis of these data as well as the results of other studies, one can conclude that in the investigated faculae there were probably three magnetic field field components: the fluxtubes with kG field Bfluxtube, the areas of background field Bbackgr of regular magnetic polarity, and the areas of subtelescopic fields Bmixpol of mixed magnetic polarity. In absolute value the magnetic flux of tangled mixed-polarity field exceeds the flux of entire regular field with the intensities of Bfluxtube and Bbackgr at least 2-fold.ukСонцесонячні магнітні полясонячні факелиешельні зеєман-спектрограмипросторово нероздільні магнітні поля змішаної полярностітрикомпонентна структура магнітних полівSunsolar magnetic fieldssolar faculaeEchelle Zeeman spectrogramsspatially unresolved magnetic fields of mixed polaritythree-component structure of magnetic fieldsСтаття