Голота, Тарас СергійовичТарас СергійовичГолота2025-05-262025-05-262025Голота Т. (2025). Мовні засоби маніпулятивної риторики в текстах українськомовних медіаресурсів. Мовні і концептуальні картини світу, (1). 142–160. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.1.08УДК 811.161.2:81'4210.17721/2520-6397.2025.1.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6526Вступ. Дослідження мовних засобів маніпуляції в сучасних медіаресурсах є важливим у контексті інформаційної війни та глобальної цифровізації. Специфіка сучасної ситуації полягає в тому, що медіа виконують не лише інформативну, а й упливову функцію. Попри те, що у часи повномасштабної війни цілковито об’єктивне й емоційно нейтральне висвітлення подій часто неможливе, необхідно намагатись уникати оцінних суджень і слів із негативною конотацією. Нині українські медіаресурси змагаються за лідерство у відвідуваності, тому дедалі частіше вдаються до маніпулятивних заголовків, що дає матеріал для лінгвістичного дослідження засобів упливу. Методи. Використано метод лінгвістичного аналізу для ідентифікації маніпулятивних прийомів і оцінки їх упливу на аудиторію. Зазначеним методом проаналізовано 250 статей із трьох популярних медіаресурсів: “Obozrevatel” (95 статей, 23750 слововживань), “Знай.UA” (120 статей, 34200 слововживань) та “Апостроф” (35 статей, 26250 слововживань). Результати. У досліджених медіаресурсах 34,74 % матеріалів “Obozrevatel”, 33,33 % статей “Знай.UA” та 40 % контенту “Апостроф” містять елементи маніпуляції. Виокремлено маніпулятивні мовні засоби, які активно використовувані у сучасних електронних медіаресурсах для впливу на свідомість реципієнтів. Визначено такі лінгвістичні прийоми маніпуляції, як метафоризація, гіперболізація та використання емоційно забарвлених лексем і дисфемізмів, а також позалінгвістичні засоби – викривлення фактів, посилання на авторитети та надмірне використання статистичних відомостей. Окрему увагу приділено емоційно забарвленій лексиці, яка підвищує рівень тривоги в аудиторії та впливає на суспільне сприйняття важливих подій. Висновки. Результати дослідження можуть бути використані для поліпшення медіаграмотності та посилення інформаційної безпеки в українському суспільстві. Вивчення маніпулятивних засобів дозволяє розробити та вдосконалити освітні програми, спрямовані на формування критичного мислення й аналізу медіаконтенту, що є особливо актуальним в умовах війни.Background. The study of linguistic means of manipulation in modern media resources is particularly significant within the context of the information war and global digitalization. The contemporary media landscape is characterized by its dual role, encompassing both informational and persuasive functions. While fully objective and emotionally neutral coverage of events is often unattainable during a fullscale war, efforts should still be made to minimize evaluative judgments 160 and avoid words with negative connotations. Ukrainian media outlets are competing for audience leadership, increasingly resorting to manipulative headlines, providing ample material for a linguistic investigation into the mechanisms of influence. Methods. A linguistic analysis method was employed to identify manipulative techniques and assess their impact on audiences. This method involved the examination of 250 articles from three popular media platforms: Obozrevatel (95 articles, 23,750 word uses), Znai.UA (120 articles, 34,200 word uses), and Apostrof (35 articles, 26,250 word uses). Results. Analysis revealed that 34.74 % of materials in Obozrevatel, 33.33 % of articles in Znai.UA, and 40 % of the content in Apostrof contained elements of manipulation. The study identified key manipulative linguistic tools actively employed in modern electronic media to influence audience perception. These include metaphorization, hyperbolization, and the use of emotionally charged lexemes and dysphemisms. Non-linguistic means, such as factual distortions, appeals to authority, and excessive reliance on statistical data, were also documented. Special attention was paid to emotionally colored vocabulary, which amplifies audience anxiety and shapes public perception of significant events. Conclusions. The findings of this study can be applied to enhance media literacy and strengthen information security in Ukrainian society. Understanding manipulative techniques enables the development and refining of educational programs that foster critical thinking and media content analysis skills, which are particularly relevant during wartime.ukмовна маніпуляція в текстах медіаресурсівлінгвістичні засоби маніпуляціїриторичні мовні засоби масмедіаlinguistic manipulation in media textslinguistic tools of manipulationrhetorical devices in mass mediaСтаття