Lomakin, І.І.LomakinЛомакін, І.І.ЛомакінСарвіров, Є.Є.СарвіровКочелаб, В.В.КочелабМедведський, Р.Р.Медведський2026-05-112026-05-112022Lomakin, І., Ломакін, І., Сарвіров, Є., Кочелаб, В., Медведський, Р. (2022). GOLD PLACERS IN THE SOUTH OF UKRAINE – CURRENT VIEWS AND PROSPECTS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(98), 73–79. https://doi.org/10.17721/1728-2713.98.0910.17721/1728-2713.98.09https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20155The consistently high level of world gold prices against the background of depletion of reserves with easily extracted metal, lead to the need to introduce the industrial development of deposits with low-tech ores and sands. This requires improving the methodology of exploration and the use of efficient technologies for the enrichment and extraction of gold. The article is devoted to an important problem - the question of the real potential of placer gold in the south of Ukraine and its practical significance. An attempt is made on the basis of the analysis of the accumulated geological information to assess the quality of previously obtained results on loose gold of Ukraine. According to geological data, numerous manifestations of loose gold of various scales associated with sedimentary strata of Meso-Cenozoic sediments are widespread on the territory. It is noted that the geological study of placers in Ukraine was suspended during the lowest world gold prices - in the late 90's of last century - as a result of which many promising areas were left out. The authors refute the assertion that gold deposits on the Ukrainian Shield and in the Northern Black Sea Coast are of no industrial importance due to their low gold content. The negative assessment of placer gold content is due to the shortcomings of the methodology and test methods that were used in the work. The previously used exploratory model of "classic" gold placers does not correspond to the real properties of gold-bearing deposits in the sedimentary stratum. The predominant mass of gold of indigenous springs and placers of Ukraine belongs to small and thin classes of particle size distribution, and gold-bearing deposits have high clay content. In this regard, the deposition of gold occurred, as a rule, not in the subglacial part of the section of river valleys, but in the so-called "oblique" facies, which were almost not studied previously. The test used a mining method of gold extraction, which is not suitable for reliable determination of the gold content of small and fine grades. This led to a systematic underestimation of the gold content in the studied manifestations, as well as a significant reduction in the size of gold deposits. Therefore, a reassessment of previously obtained geological data is needed to determine the objective characteristics of the distribution and actual gold content in placers. Suggestions for further study of placers are given. Modern approaches to forecasting, studying and testing placers are considered, in particular, the use of data from remote sensing of the Earth, GIS-technologies and methods of neotectonic analysis for forecasting and searching for placers. The need to use separate determination of gold content depending on the particle size is emphasized.Стабільно високий рівень світових цін на золото на тлі виснаження запасів із металом, що легко вилучається, призводить до необхідності введення в промислове освоєння родовищ з низькотехнологічними рудами і пісками. Це вимагає вдосконалення методики геологорозвідки та застосування ефективних технологій збагачення та вилучення золота. Присвячено питанню про реальний потенціал розсипного золота на півдні України та його практичне значення. Зроблено спробу на основі аналізу накопиченої геологічної інформації дати оцінку якості отриманих раніше результатів щодо розсипного золота України. За геологічними даними на території значно поширені численні прояви розсипного золота різних масштабів, пов'язані з осадовою товщею мезо-кайнозойських відкладів. Зазначено, що геологічне вивчення розсипів в Україні було призупинено в період найнижчих світових цін на золото (наприкінці 90-х років минулого століття), внаслідок чого багато перспективних ділянок залишилися поза увагою. Автори спростовують твердження, що розсипи золота на Українському щиті та у Північному Причорномор'ї не мають промислового значення у зв'язку з низькими параметрами їх золотоносності. Негативна оцінка розсипної золотоносності пояснюється недоліками методології і способів випробування, які були використані при проведенні робіт. Застосована раніш пошукова модель "класичних" розсипів золота не відповідає реальним властивостям золотоносних покладів в осадовій товщі. Переважна маса золота корінних джерел і розсипів України належить до дрібних та тонких класів гранулометричної крупності, а золотовмісні поклади мають високу глинистість. У зв'язку з цим відкладення золота відбувалося зазвичай не у приплотиковій частині розрізу річкових долин, а у так званих косових фаціях, які за пошуків минулих років майже не досліджувалися. Під час випробування застосовувався шліховий спосіб вилучення золота, непридатний для достовірного визначення вмісту золота дрібних та тонких класів. Це призвело до системного заниження параметрів золотоносності у вивчених проявах, а також до суттєвого зменшення оцінки розмірів золотоносних покладів. Отже, потрібна переоцінка раніше отриманих геологічних даних для визначення об'єктивних характеристик розподілу та фактичного вмісту золота у розсипах. Наведено пропозиції щодо подальшого вивчення розсипів. Розглянуто сучасні підходи до прогнозування, вивчення та випробування розсипів, зокрема використання даних дистанційних досліджень Землі, GIS-технологій та методів неотектонічного аналізу для прогнозу та пошуків розсипів. Підкреслено необхідність застосування роздільного визначення вмісту золота залежно від крупності частинок.ukрозсипи золотадрібнетонке та дисперсне золото півдня Українитехнологічні втрати золотаревізійні дослідженнятехнологічні пристроїsouth of Ukraineplacersdisperse and fine goldneotectonic analysisconcentrate enrichmentechnological devicesСтаття