Злобіна, ОленаОленаЗлобінаДембіцький, СергійСергійДембіцький2026-03-112026-03-112024-06-26Злобіна, О., & Дембіцький, С. (2024). Вплив позитивних та негативних очікувань на психологічний стан населення: диспозиційний оптимізм vs подовжений стрес. Соціологічні студії, (1), 24–33. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-21-21УДК 316.410.29038/2306-3971-2024-01-21-21https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12372The article attempts to determine the current psychological state of the population, which has been under the pressure of wartime stressors for a long time, and also to clarify the contribution of negative and positive expectations as predictors and protectors of distress. To measure stressful conditions, a  brief test for measurement of psychological distress “SCL-9-NR” was used. New tools were created to measure psychological stability and the impact of continuous stress. The results of the study confirmed the generally high level of psychological resilience of the population - a high level of distress was recorded in only 10% of respondents. It has been determined that continuous stress creates high psychological tension and its consequences are felt by the majority of the population, which gives grounds to consider it as a negative psychological state that precedes the onset of distress. Psychological resilience has been confirmed to be both a predictor of distress and a predictor of increased continuous stress. Positive expectations in the form of generalized dispositional optimism are associated with greater activity and communication. Dispositional optimism is negatively associated with age; the level of optimism is lower in the younger age group. In general, expectations act in different directions: negative ones create additional psychological stress, positive ones partially inhibit the effect of stressors. Overall, at the time of the research, the psychological state of the population is at a level that ensures normal life in extreme conditions. Constant monitoring of the situation using developed tools is required.У статті здійснено спробу визначити актуальний психологічний стан населення, яке тривалий час перебуває під тиском стресорів воєнної доби, і зʼясувати внесок негативних та позитивних очікувань як протекторів і предикторів дистресу. Для вимірювання стресових станів застосовано експрес-тест для орієнтовної оцінки рівня психологічного дистресу в масових опитуваннях «SCL-9-NR», для визначення психологічної стійкості та впливу подовженого стресу створено нові інструменти. Результати дослідження підтвердили загалом високий рівень психологічної стійкості населення – високий рівень дистресу зафіксовано лише в 10 % опитаних. Визначено, що подовжений стрес створює високу психологічну напругу і його наслідки відчуває більшість населення, що дає підстави розглядати його як перехідний негативний психологічний стан, що передує виникненню дистресу. Підтверджено, що психологічна стійкість є як предиктором дистресу, так і предиктором щодо зростання подовженого стресу. Позитивні очікування у формі генералізованого дискозиційного оптимізму пов’язані з більшою діяльнісною та комунікативною активністю. Водночас диспозиційний оптимізм негативно пов’язаний із віком: рівень оптимізму нижчий у молодшої вікової групи. Отже, негативні очікування створюють додаткове психологічне навантаження, натомість під впливом позитивних очікувань ефект дії стресорів частково гальмується. У комплексі на момент проведення дослідження психологічний стан населення зафіксовано на рівні, що забезпечує нормальну життєдіяльність в екстремальних умовах. Потрібен постійний моніторинг ситуації з використанням розроблених інструментів.ukвійнаочікуванняпсихологічна стійкістьдиспозиційний оптимізмподовжений стресдистресwarexpectationspsychological stabilitydispositional optimismcontinuous stressdistressСтаття