Маторіна, НаталяНаталяМаторіна2026-03-022026-03-022025-11-05Matorina, N. (2025). On the Issue of the Reception of the Anthropological Dimension of Schulz’s Poetics of Experience. Polish Studies of Kyiv, 41, 44–62. https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.44-62УДК 821.162.1Шульц.0910.17721/psk.2025.41.44-62https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11653Against the background of radical transformations of world literary studies thought at the end of the 20th – the first quarter of the 21st century, the contexts in which the works of the well-known Polish modernist of the first half of the 20th century, Bruno Schulz, are read and studied, perceived and assimilated have also changed. The work attempts to generalize and analyze the anthropological categories that appear in prose (artistic, in a certain way, and literary-critical, epistolary) works of Schulz and at the same time are the basis of his author’s philosophy, which makes it possible to outline the most complete picture of the implementation of key anthropological dimensions from the field of literary anthropology and anthropology of literature. The theoretical basis of the study contains  the relevant works of well-known researchers and theoreticians of new currents and directions in the field of literary anthropology, such as W. Iser, C. Geertz, H. U. Gumbrecht, M. P. Markowski, S. Chwin, W. Bolecki, E. Levinas, A. Banasiak, K. Stala, H. R. Jauß, H.-G. Gadamer, R. Nycz, M. Popiel, P. Sitkiewicz, K. Wyka, Ż. Nalewajk, etc. The specificity and innovation of the author’s worldview of Bruno Schulz became research axioms during the author’s lifetime, and the spread of his works in the Polish and later Ukrainian literary studies and readership contributed to the emergence of deeper and broader studios, so the choice of the vector outlined in the research, the analysis of the poetics of experience through the prism of anthropological dimension, is non-accidental and makes it possible to analyze Schulz’s anthropological categories more fully and comprehensively. All the observations, comparisons, generalizations, assumptions, conclusions, etc., which  are mentioned in the study, can also be applied to the epistolary heritage of Bruno Schulz. The semantic trinity „author – character – reader” acquires special importance, thanks to which it is possible to analyze the works in the context of the dialogue between the artistic  world objectified by the author and real, concrete-historical reality. No less important is the interaction of the text with the extratextual space, cultural tradition, dynamics of  consciousness, etc. Comprehensive coverage of some key anthropological dimensions in  the work of the modernist writer can serve as a basis for further research, in particular,  comparative research.На тлі кардинальних трансформацій світової літературознавчої думки кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. змінилися й контексти, у яких читають та досліджують, сприймають та засвоюють твори знаного польського модерніста першої половини ХХ ст. Бруно Шульца. У роботі здійснено спробу узагальнити та проаналізувати антропологічні категорії, що фігурують у прозових (художніх, у певний спосіб і літературно-критичних, епістолярних) шульцівських творах і водночас є основою його авторської філософії, що дає змогу окреслити найбільш повну картину реалізації ключових антропологічних вимірів із галузі літературної антропології та антропології літератури. Теоретична база дослідження містить актуальні праці відомих дослідників, теоретиків нових течій та напрямів у галузі літературної антропології, як-от: В. Ізера, К. Гірца, Г. У. Гумбрехта, М. П. Марковського, С. Хвіна, В. Болєцького, Е. Левінаса, А. Банасяк, К. Сталі, Г.Р. Яуса, Г.-Ґ. Ґадамера, Р. Нича, М. Попель, П. Сіткевича, К. Вики, Ж. Налевайк та ін. Специфічність та новаторство авторського світогляду Бруно Шульца стали дослідницькими аксіомами ще за життя автора, а поширення його творів у польському, а згодом й українському читацькому й літературознавчому обігу сприяли виникненню глибших та ширших студій, тож вибір окресленого в розвідці вектору – аналізу поетики досвіду крізь призму антропологічноговиміру –невипадковий і дає можливість більш повно й різнобічно проаналізувати шульцівські антропологічні категорії. Особливої ваги набуває семантична триєдність «автор – герой – читач», завдяки якій твори вдається заналізувати в контексті діалогу об’єктивованого автором художнього світу й реальної, конкретно історичної дійсності. Не менш важливою є взаємодія тексту з позатекстовим простором, культурною традицією, динамікою свідомості тощо. Комплексне висвітлення низки ключових антропологічних вимірів у творчості письменника-модерніста може слугувати базою для подальших досліджень, зокрема компаративних.enhumanitarianismanthropologyliterary anthropologyanthropology of literatureBruno Schulzartistic textepistolarypoeticsanthropopoeticsanthropological aestheticsfilm poeticsanthropological component of Schulz’s poetic meansanthropological dimension of poeticsгуманітаристикаантропологіялітературна антропологіяантропологія літературиБруно Шульцпоетикаантропопоетикаантропологічна естетикакінопоетикаантропологічний складник Шульцових поетологічних засобівантропологічний вимір поетикиСтаття