Кропивка , Руслан ОлеговичРуслан ОлеговичКропивка2026-06-172026-06-172024Кропивка, Р. О. (2024). Legal Relations Between the Prosecutor, Investigator, and Operational Units During the Pre-Trial Investigation of War Crimes. Вісник кримінального судочинства(3), 265–283. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.3-4/265-28310.17721/2413-5372.2024.3-4/265-283https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23741The article presents a comprehensive study of the legal relations between the prosecutor, the investigator, and operational units during the pre-trial investigation of war crimes under the conditions of martial law. It reveals their legal nature, content, structure, and functional purpose within the system of criminal procedure. It is substantiated that these legal relations form an integral system of authority-procedural connections combining the prosecutor’s managerial, coordination, and supervisory functions with the investigator’s professional autonomy and the operational independence of specialized units. Theoretical and practical foundations of prosecutorial supervision in war crimes proceedings are determined, the distinction between prosecutorial supervision and departmental control is outlined, and the vertical and horizontal interconnections between the subjects of proof are characterized. The study analyzes current Ukrainian legislation, international standards for investigating war crimes, and the practice of their implementation in the interaction among the prosecutor’s office, pre-trial investigation bodies, and operational structures. It demonstrates that the effectiveness of documenting and proving war crimes largely depends on proper coordination of actions, the unity of evidence policy, and ensuring the legality of using results of operational-search and covert investigative (search) actions. The paper highlights problems of law enforcement associated with the uncertainty of the limits of prosecutorial supervision, conflicts between national norms and international standards of admissibility of evidence, as well as the absence of unified procedures for interagency cooperation. The article proposes directions for improving Ukraine’s criminal procedural legislation, which include clear normative delineation of powers among the prosecutor, investigator, and operational units, the introduction of special procedures for verifying digital evidence, reproducing its authenticity, and confirming the continuity of the chain of custody. It also substantiates the necessity of establishing a national digital evidence management system in accordance with international standards of the European Network of Forensic Science Institutes (ENFSI) and the Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations.Статтю присвячено комплексному дослідженню правовідносин між прокурором, слідчим та оперативними підрозділами під час досудового розслідування воєнних злочинів у сучасних умовах воєнного стану. Розкрито їхню правову природу, зміст, структуру та функціональне призначення у системі кримінального процесу. Обґрунтовано, що зазначені правовідносини становлять цілісну систему владно-процесуальних зв’язків, у межах якої поєднуються керівна, координаційна та контрольна функції прокурора з професійною автономією слідчого й оперативною самостійністю спеціальних підрозділів. Визначено теоретичні та практичні засади процесуального керівництва у провадженнях про воєнні злочини, окреслено відмінність між процесуальним керівництвом і відомчим контролем, а також охарактеризовано вертикальні й горизонтальні зв’язки між суб’єктами доказування. У роботі проаналізовано чинне законодавство України, міжнародні стандарти розслідування воєнних злочинів та практику їх реалізації у взаємодії прокуратури, органів досудового розслідування і оперативних структур. Показано, що ефективність документування та доказування воєнних злочинів значною мірою залежить від належної координації дій, єдності доказової політики та забезпечення законності використання результатів оперативно-розшукових і негласних слідчих дій. Висвітлено проблеми правозастосування, пов’язані з невизначеністю меж процесуального керівництва, колізіями між національними нормами та міжнародними стандартами допустимості доказів, а також відсутністю уніфікованих процедур взаємодії між відомствами. Запропоновано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства України, що передбачають чітке нормативне розмежування повноважень прокурора, слідчого та оперативних підрозділів, запровадження спеціальних процедур перевірки цифрових доказів, відтворення їх автентичності та підтвердження безперервності ланцюга збереження. Обґрунтовано необхідність створення національної системи управління цифровими доказами відповідно до міжнародних стандартів Європейської мережі судово-експертних установ (ENFSI) та Берклійського протоколу цифрових відкритих розслідувань (Berkeley Protocol).ukprosecutorinvestigatoroperational unitswar crimespre-trial investigationprosecutorial supervisioncoordination of evidenceoperational-search activityadmissibility of evidencedigital evidenceinternational standardsENFSIBerkeley Protocolпрокурорслідчийоперативні підрозділивоєнні злочинидосудове розслідуванняпроцесуальне керівництвокоординація доказуванняоперативно-розшукова діяльністьдопустимість доказівцифрові доказиміжнародні стандартиENFSIБерклійський протоколСтаття