Сергєєва, Д.Б.Д.Б.СергєєваЦиктіч, В.М.В.М.Циктіч2026-06-172026-06-172020Сергєєва, Д., Циктіч, В. (2020). PROVIDING THE INVESTIGATING JUDGE OF EVIDENCE DURING GRANTING PERMISSION TO TEMPORARY ACCESS TO ITEMS AND DOCUMENTS. Вісник кримінального судочинства(3), 43–57. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2020.3-4/43-5710.17721/2413-5372.2020.3-4/43-57https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23774Annotation. Judicial control is one of the key guarantees of legality and reasonableness of restriction of rights, freedoms and legitimate interests of a person in criminal proceedings, guaranteed by the Constitution of Ukraine. Judicial control in criminal proceedings is entrusted to the investigating judge. The effectiveness of the examination by investigating judges of petitions, complaints, allegations of procedural actions related to the restriction of rights, freedoms and legitimate interests of persons in criminal proceedings, evaluation of evidence on which they are based, as well as fairness, legality, motivation and validity of investigators relevant rulings and the legitimacy of the restriction of the rights, freedoms and legitimate interests of individuals in the course of their implementation certainly depends on the proper provision of evidence by investigating judges in criminal proceedings. The purpose of the article is to develop theoretical provisions and practical recommendations aimed at providing the investigating judge with evidence in criminal proceedings during the granting of permission for temporary access to things and documents. Problematic issues of providing the investigating judge with evidence during the granting of temporary access to things and documents have been identified: the lack of legal opportunity for the investigating judge to hear any witness, victim or to demand things or documents during the consideration of petitions; non-compliance by the parties to the criminal proceedings with the requirements of Part 2 of Art. 160 of the CPC of Ukraine during the preparation, submission and consideration of applications for temporary access to things and documents; the investigating judge does not have the authority to return petitions for temporary access to things and documents in case of their non-com-pliance with the requirements of Art. 160 of the Criminal Procedure Code of Ukraine; the absence in the CPC of Ukraine of a rule on the mandatory consideration of requests for temporary access to things and documents that contain a secret protected by law, in a closed court session; uncertainty in the CPC of Ukraine of the period during which the investigating judge must consider the request for temporary access to things and documents. It is concluded that the investigating judge, providing evidence when granting permission for temporary access to things and documents, when checking them in terms of legality and reasonableness must establish: 1) compliance of the request for temporary access to things and documents to the requirements, provided by 160 of the Criminal Procedure Code of Ukraine; 2) information contained in things and documents may be used as evidence in criminal proceedings; 3) if it is impossible to prove in other ways the circumstances which are supposed to be proved by means of these things and documents; 4) there is a real threat of alteration or destruction of things and documents that are important for criminal procedural evidence; 5) if they cannot be obtained as a result of the use of other means of obtaining evidence (demand of things and documents, conducting SRD and NSDS); 6) evidence confirming the arguments of the petition of the parties to the criminal proceedings.Анотація. Судовий контроль є однією із ключових гарантій законності та обґрунтованості обмеження прав, свобод і законних інтересів особи у кримінальному провадженні, гарантованих Конституцією України. Здійснення судового контролю у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю. Ефективність здійснення перевірки слідчими суддями клопотань, скарг, заяв про проведення процесуальних дій, пов’язаних із обмеженням прав, свобод і законних інтересів осіб у кримінальному провадженні, оцінки доказів, якими вони обґрунтовуються, а також справедливість, законність, вмотивованість і обґрунтованість постановлених слідчими суддями відповідних ухвал та правомірність обмеження прав, свобод і законних інтересів осіб у ході їх виконання безумовно залежить від належного забезпеченням слідчими суддями доказування у кримінальному провадженні, зокрема рід час надання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей і документів. Метою статті є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення слідчим суддею доказування у кримінальному провадженні під час надання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей і документів. Визначено проблемні питання забезпечення слідчим суддею доказування під час надання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей і документів: відсутність законодавчої можливості у слідчого судді заслухати будь-якого свідка, потерпілого або витребувати речі чи документи під час розгляду клопотань; недотримання сторонами кримінального провадження вимог ч. 2 ст. 160 КПК України під час складання, подання та розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів; відсутність у слідчого судді повноваження щодо повернення клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів у випадку їх невідповідності вимогам, передбаченим ст. 160 КПК України; відсутність у КПК України норми щодо обов’язковості розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, у закритому судовому засіданні; невизначеність у КПК України строку, протягом якого слідчий суддя повинен розглянути клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Встановлено, що слідчий суддя, забезпечуючи доказування під час надання дозволу на застосування тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні, повинен визначити строк дії ухвали, впродовж якого можливо буде здійснити тимчасовий доступ до речей і документів; визначити конкретних осіб, які уповноважені будуть здійснювати тимчасовий доступ до речей і документів; обов’язково зазначити в ухвалі чіткий перелік речей і документів, відносно яких здійснюється зазначена процесуальна дія; перевірити та оцінити докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, які використовуються сторонами кримінального провадження для обґрунтування клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а також встановити інші обставини, на які посилається сторони кримінального провадження. Зроблено висновок, що слідчий суддя, забезпечуючи доказування під час надання дозволу на проведення тимчасового доступу до речей і документів, під час перевірки їх із точки зору законності та обґрунтованості повинен обов’язково встановити: 1) відповідність клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вимогам, передбаченим 160 КПК України; 2) відомості, що містяться у речах і документах, можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні; 3) якщо неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів; 4) існує реальна загроза зміни або знищення речей і документів, що мають значення для кримінального процесуального доказування; 5) якщо вони не можуть бути отримані у результаті застосування інших засобів отримання доказів (витребування речей і документів, проведення СРД і НСРД); 6) докази, якими підтверджуються доводи клопотання сторін кримінального провадження.ukinvestigating judgesecuring of proofcriminal proceedingsjudicial controlmechanismpowersслідчий суддязабезпечення доказуваннякримінальне провадженнясудовий контрольмеханізмповноваженняСтаття