Петрокушин, Роман ЄвгеновичРоман ЄвгеновичПетрокушин0000-0001-7463-7133Безродний, Дмитро АнатолійовичДмитро АнатолійовичБезроднийБанкала, ДжузеппеДжузеппеБанкалаДе Лука, ЛучіанаЛучіанаДе Лука2026-03-232026-03-232025-12-16Петрокушин, Р., Безродний, Д., Банкала, Д., & Де Лука, Л. (2025). Виявлення границь геологічних об’єктів методом аналізу відношення похідних гравітаційного поля на прикладі Передкарпатського прогину. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(111), 26-32. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.03УДК 550.3:550.810.17721/1728-2713.111.03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13658Вступ. Представлено методологію та результати її застосування для визначення границь об'єктів на основі аналізу гравітаційних (маються на увазі аномалії Буге ΔgБуге) даних. Основну увагу приділено виділенню вертикальних границь різномасштабних структур, які можуть ідентифікуватися як геологічні лінеаменти, такі як розломи та зони підвищеної тріщинуватості, що мають важливе значення для розуміння структурно-тектонічної будови та оцінки геотермального потенціалу території. Передкарпатський прогин обрано як об'єкт дослідження через його складну тектонічну будову та перспективність у пошуках геотермальних і вуглеводневих ресурсів. Методи. Для аналізу геологічних структур використано метод нахилу похідної гравітаційного поля (Tilt Derivative) у поєднанні зі спектральним аналізом та трансформацією Фур'є. Методологія включає кілька етапів: обчислення градієнта гравітаційного поля, згладжування, інгібування немаксимальних значень та порогування контурів. Такий підхід дає змогу з високою точністю визначати межі геологічних об'єктів і виділяти розриви функції гравітаційного потенціалу. Аналіз даних проведено на основі результатів гравітаційної зйомки в межах Передкарпатського прогину. Результати. Застосування методики дало змогу виділити лінеаменти регіонального та локального типів, які відповідають розломам і зонам підвищеної тріщинуватості. Виділені зони можуть слугувати шляхами міграції геотермальних вод із глибоких нагрітих зон до порід-колекторів, що підвищує їхню перспективність для геологорозвідувальних робіт. Порівняльний аналіз отриманих результатів з існуючими геологічними картами підтвердив високу точність методу. Крім того, виявлено додаткові структури, які раніше не були помічені, що свідчить про ефективність застосованої методології. Висновки. Запропонована методика є ефективним експрес-методом виділення розломно-блокових структур на основі гравіметричних даних. Її застосування дає змогу уточнювати структурно-тектонічну будову регіонів, виділяти нові розломи та зони підвищеної тріщинуватості, що важливо для пошуків геотермальних і вуглеводневих ресурсів. Методологія має широкий потенціал для використання в дослідженнях складних геологічних об'єктів, таких як Передкарпатський прогин, і може суттєво підвищити ефективність геологорозвідувальних робіт.Background. The article presents a methodology and the results of its application for delineating object boundaries based on gravity data analysis. The primary focus is on identifying geological lineaments, such as faults and zones of increased fracturing, which are crucial for understanding the structural and tectonic framework and assessing the geothermal potential of the area. The Carpathian Foredeep was chosen as the study area due to its complex tectonic structure and its potential for geothermal and hydrocarbon resource exploration. Methods. To analyze geological structures, the tilt derivative method of the gravity field (Tilt Derivative) was employed in combination with spectral analysis and Fourier transformation. The methodology includes several steps: calculating the gradient of the gravity field, smoothing, non-maximum suppression, and contour thresholding. This approach ensures high accuracy in determining the boundaries of geological objects and identifying discontinuities in the gravity potential function. The data analysis was conducted using gravity survey results within the Carpathian Foredeep. Results. The application of the methodology allowed for the identification of regional and local lineaments corresponding to faults and zones of increased fracturing. These zones may serve as migration pathways for geothermal waters from deep heated areas to reservoir rocks, enhancing their prospectivity for exploration. A comparative analysis of the obtained results with existing geological maps confirmed the high accuracy of the methods. Additionally, new structures were identified that had not been previously recognized, highlighting the effectiveness of the proposed methodology. Conclusions. The proposed methodology is an effective tool for the detailed delineation of fault and tectonic structures based on gravity data. Its application enables the refinement of the structural and tectonic framework of regions, the identification of new faults and zones of increased fracturing, which are critical for exploring geothermal and hydrocarbon resources. The methodology has broad potential for use in studies of complex geological objects, such as the Carpathian Foredeep, and can significantly improve the efficiency of geological exploration activities.ukПередкарпатський прогинметод визначення границь об'єктівгравітаційні аномаліїспектральний аналізгеотермальні пошукиUkrainian Carpathian ForedeepEdge Detectiongravity anomaliesspectral analysisTilt Derivativegeothermal explorationСтаття