Середа, Валентина ІванівнаВалентина ІванівнаСередаТрубнік, Тетяна ЄвгенівнаТетяна ЄвгенівнаТрубнік2026-02-272026-02-272024Середа, В. І., & Трубнік, Т. Є. (2024). Інформаційне забезпечення якості індикаторів ЦСР. Теоретичні та прикладні питання економіки, (2), 183–194. https://doi.org/10.17721/tppe.2024.49.16УДК 351:338.26https://doi.org/10.17721/tppe.2024.49.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11195Стаття присвячена аналізу якості (статистичного) інформаційного забезпечення моніторингу Цілей сталого розвитку (ЦСР) та оцінюванню якості їх індикаторів. Визначено елементи системи даних та статистики ЦСР, ключовими з яких є індикатори, джерела даних, їх якість, дезагрегація, обмін, моніторинг та звітність. Розглянуто Глобальне видання звіту про сталий розвиток, яке дозволяє оцінити прогрес у досягненні ЦСР, проаналізувати позиціювання країн за загальним рейтингом продуктивності та балом переливу. Розкрито можливості інтерактивної інформаційної панелі, яка надає візуальне представлення ефективності країн за кожною ціллю для визначення подальших пріоритетів майбутніх дій. Обґрунтовано трактування тенденцій показників ЦСР за ефективністю їх досягнення відповідно до темпів зростання, стану досягнення цільових значень та напряму динаміки. З метою оцінювання якості даних ЦСР проведено порівняння звітів, підготовлених Мережою рішень для сталого розвитку (Sustainable Development Solutions Network – SDSN), Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та статистичною організацією Європейської Комісії (Євростат). З’ясовано, що використання різних методологій та набору індикаторів призводить до отримання різних оцінок прогресу виконання ЦСР, викривлення результатів ефективності їхнього досягнення та схваленню необґрунтованих управлінських рішень на глобальних, регіональних та національних рівнях. Особливу увагу приділено прогалинам у даних, сліпим зонам в інформаційній панелі, які призводять до проблем адекватного оцінюванні просування країн у досягнення Порядку денного на період до 2030 року та політик сталого розвитку. Доведено, що в умовах інтеграції України з ЄС важливим стає розробка та впровадження національної системи завдань та показників ЦСР. Констатовано, що зазначеному сприятиме реалізація проєкту ООН для компенсації відставання в міжнародній статистиці під час врахування серйозних наслідків впливу війни в Україні на ЦСР. Відзначено, що джерелом ефективного збору, аналізу та обміну даними стає практика розкриття бізнесом власних показників стійкого розвитку та спричиненого впливу через відкрите звітування. Результати дослідження надають практичні рекомендації вдосконалення статистичного забезпечення для покращення моніторингу ЦСР через використання неофіційних даних та альтернативних джерел для заповнення сліпих зон та інформаційних прогалин.The article analyzes the quality of (statistical) information support for monitoring the Sustainable Development Goals (SDGs) and assesses the quality of their indicators. The author identifies the elements of the SDG data and its statistics, mainly indicators, data sources, data quality, disaggregation, exchange, monitoring and reporting. The Global edition of the Sustainable Development Report is considered, which allows to assess progress in achieving the SDGs, to analyze the positioning of countries in terms of the overall productivity rating and spillover score. The possibilities of an interactive dashboard to visualize the effectiveness of countries for each goal to determine further priorities are revealed. The author substantiates the interpretation of trends in the SDG indicators by the effectiveness of their achievement in accordance with the growth rate, the status of achieving the target values and the direction of dynamics. In order to assess the quality of the SDG data, the author compares the reports prepared by the Sustainable Development Solutions Network (SDSN), the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) and the European Commission's statistical organization (Eurostat). It is found that the use of different methodologies and a set of indicators leads to different assessments of progress in implementing the SDGs, distortion of the results leading to unreasonable management decisions at the global, regional and national levels. Particular attention is paid to data gaps, blind spots in the dashboard, which lead to problems in adequately assessing the progress of countries in achieving the 2030 Agenda and sustainable development policies. It is proved that in the context of Ukraine's integration with the EU, it is important to develop and implement a national system of SDG targets and indicators. It is stated that this will be facilitated by the implementation of a UN project to compensate for the gap in international statistics, taking into account the serious consequences of the war in Ukraine on the SDGs. It is noted that the practice of disclosing business indicators of sustainable development and impact through open reporting is becoming a source of effective data collection, analysis, and exchange. The results of the study provide practical recommendations for improving statistical support to improve SDG monitoring through the use of unofficial data and alternative sources to fill in blind spots and information gaps.ukцілі сталого розвитку (ЦСР)моніторинг ЦСРсистема даних статистики ЦСРякість індикаторівсліпі зони інформаційної панеліпрогрес досягнення ЦСРSustainable Development Goals (SDGs)SDGs monitoringSDGs statistics data systemthe quality of the indicatorsblind spots of the information panelSDGs achievement progressСтаття