НАЗАРЯН, АрменАрменНАЗАРЯН2026-03-172026-03-172024-10-30НАЗАРЯН, А. (2024). WAYS TO EXCELERATE THE FUNCTIONING OF PUBLIC ADMINISTRATION IN CONDITIONS OF WAR. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 132–136. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-21/2210.17721/2616-9193.2024/19-21/22https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13074Background . War is one of the most serious challenges for any state. It significantly changes the conditions for the functioning of the state apparatus and requires it to quickly adapt to new realities. National security, defense, humanitarian aid, and infrastructure restoration come to the fore. This leads to a redistribution of budgetary funds and a change in the focus of government agencies. War creates an additional burden on government agencies related to resource mobilization, coordination of various agencies, ensuring public safety, etc. In emergency situations, there is often an increase in the centralization of power, which may be accompanied by restrictions on the rights and freedoms of citizens. This creates additional opportunities for corruption related to the distribution of humanitarian aid, procurement for the army and infrastructure restoration, leads to the depletion of resources, both material and human, and complicates planning and decision-making. Methods . To obtain the scientific results, the method of system analysis was used, which allowed us to consider public administration as a complex system consisting of interconnected elements (government, civil society, business, etc.), to analyze the interaction of these elements and to identify bottlenecks in the management system. The retrospective analysis was applied to study the evolution of public administration in Ukraine, in particular, in the context of previous crises. This allowed us to identify patterns of public administration development and predict possible scenarios in the future. Functional analysis allowed us to analyze individual functions of public administration (policy making, resource management, service delivery), identify problems and shortcomings in the performance of specific functions. Results . The full-scale war has become not only a challenge for national security, but also a powerful incentive for reforms in the public administration system. It has accelerated the processes of decentralization, digital transformation, and the role of civil society. Decentralization has proved to be an effective tool for ensuring the state's resilience in times of crisis. Communities have demonstrated the ability to respond quickly to the needs of the population and provide the necessary services. The war also emphasized the need to invest in human capital development. Upskilling civil servants, adapting educational programs, and developing the skills necessary to work in a crisis are priority tasks. The introduction of e-services has made it possible to ensure the continuity of administrative services, increase their accessibility, and simplify the interaction of citizens with government agencies. Ensuring social stability and providing assistance to war victims is one of the key tasks of the state. The role of social workers in overcoming the consequences of the armed conflict is irreplaceable. Despite the results achieved, the public administration system in Ukraine still faces a number of challenges, such as corruption, bureaucracy, insufficient funding, and lack of public trust in state institutions. Therefore, to further develop the public administration system, it is necessary to: continue the decentralization reform, intensify the fight against corruption, improve the level of professional training of civil servants, develop e-governance, ensure social protection of the population, and engage civil society in the decision-making process. Conclusions . Effective governance in a time of war requires prompt decision-making, optimal resource allocation, and ensuring the stability of state institutions. To achieve this, it is necessary to decentralize power, introduce digital technologies, engage civil society, improve the skills of civil servants, and fight corruption. The transfer of powers to the local level allows for a faster response to local needs, the involvement of citizens in the decision-making process increases the legitimacy of the government and the effectiveness of governance, and the introduction of digital technologies allows for greater transparency, efficiency, and accessibility of public services. In addition, providing civil servants with the necessary knowledge and skills increases their efficiency.Вступ . Наголошено, що війна є одним із найсерйозніших випробувань для будь-якої держави. Вона суттєво змінює умови функціонування державного апарату та вимагає від нього швидкої адаптації до нових реалій. Акцентовано, що на перше місце виходять питання національної безпеки, оборони, гуманітарної допомоги та відновлення інфраструктури. Це потребує перерозподілу бюджетних коштів та зміни фокусу діяльності державних органів. Війна створює додаткове навантаження на державні органи, пов'язане з мобілізацією ресурсів, координацією діяльності різних структур, забезпеченням безпеки населення тощо. Зазначено, що в надзвичайних ситуаціях часто спостерігається посилення централізації влади, що може супроводжуватися обмеженням прав і свобод громадян. При цьому створюється додаткові можливості для корупції, пов'язані з розподілом гуманітарної допомоги, закупівлями для армії та відновленням інфраструктури, що призводить до виснаження ресурсів, як матеріальних, так і людських, ускладнює планування та прийняття рішень. Методи . Для отримання наукових результатів було використано метод системного аналізу, який дозволив розглянути державне управління як складну систему, що складається з взаємопов'язаних елементів (органи влади, громадянське суспільство, бізнес тощо), проаналізувати взаємодію цих елементів та виявляти "вузькі місця" у системі управління. Ретроспективний аналіз було застосовано для вивчення еволюції державного управління в Україні, зокрема в умовах попередніх криз. Це дозволило виявити закономірності розвитку державного управління та передбачити можливі сценарії в майбутньому. Функціональний аналіз дозволив проаналізувати окремі функції державного управління (формування політики, управління ресурсами, надання послуг), виявити проблеми та недоліки у виконанні конкретних функцій. Результати . Означено, що повномасштабна війна стала не лише викликом для національної безпеки, але й потужним стимулом для реформ у системі державного управління. Вона прискорила процеси децентралізації, цифрової трансформації та підвищення ролі громадянського суспільства. Розкрито, що децентралізація виявилася ефективним інструментом для забезпечення стійкості держави в умовах кризи. Громади продемонстрували здатність оперативно реагувати на потреби населення та забезпечувати надання необхідних послуг. Також війна підкреслила необхідність інвестицій у розвиток людського капіталу. Підвищення кваліфікації державних службовців, адаптація освітніх програм та розвиток навичок, необхідних для роботи в умовах кризи, є пріоритетними завданнями. Впровадження електронних послуг дозволило забезпечити безперервність надання адміністративних послуг, підвищити їхню доступність та спростити взаємодію громадян з державними органами. Визначено, що забезпечення соціальної стабільності та надання допомоги постраждалим від війни є одним із ключових завдань держави. Роль соціальних працівників у подоланні наслідків збройного конфлікту є незамінною. Виявлено, що, незважаючи на досягнуті результати, система державного управління в Україні все ще стикається з низкою викликів, таких як корупція, бюрократизм, недостатнє фінансування, відсутність довіри громадян до державних інституцій. Установлено, що для подальшого розвитку системи державного управління необхідно: продовжувати реформу децентралізації, активізувати боротьбу з корупцією, підвищувати рівень професійної підготовки державних службовців, розвивати електронне врядування, забезпечувати соціальний захист населення, залучати громадянське суспільство до процесу прийняття рішень. Висновки . Доведено, що ефективне управління в умовах війни передбачає оперативне прийняття рішень, оптимальний розподіл ресурсів та забезпечення стабільності функціонування державних інституцій. Обґрунтовано, що для досягнення цього необхідно децентралізувати владу, впроваджувати цифрові технології, залучати громадянське суспільство, підвищувати кваліфікацію державних службовців та боротися з корупцією. Передання повноважень на місцевий рівень дозволяє швидше реагувати на місцеві потреби, залучення громадян до процесу прийняття рішень підвищує легітимність влади та ефективність управління, а впровадження цифрових технологій сприяє підвищенню прозорості, ефективності та доступності державних послуг. Крім того, надання державним службовцям необхідних знань та навичок дозволяє підвищити їх ефективність.ukpublic administrationwardecentralizationinnovationsregional developmenthuman resources.державне управліннявійнадецентралізаціяінноваціїрегіональний розвитоккадрове забезпечення.Стаття