Семешин, ЕдуардЕдуардСемешин2026-03-182026-03-182025-12-15Семешин, Е. (2025). У вирі репресій: долі західноукраїнських мігрантів у м. Ромни під час сталінського терору. Українознавство, 4(97), 134-154. https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.343921УДК 929: [377.8+378.4].316.4.0637(477.52)10.17721/2413-7065.4(97).2025.343921https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13494The relevance of the research. The Stalinist terror of the 1930s–1950s left a profound imprint on both the collective and individual memory of the Ukrainian people. Particular attention must be given to the regional manifestations of repressive policies, especially those directed against specific social groups. Soviet security agencies subjected one such group of comprised migrants from Western Ukraine, to heightened surveillance. Their relocation to the eastern regions of Ukraine – notably to the Sumy region – occurred for a variety of reasons, including escape from political persecution, personal or family circumstances, and the pursuit of better living conditions. Within Soviet Ukrainian society of the Stalinist era, these individuals were frequently regarded as bearers of a “foreign” identity and perceived as potentially disloyal to the regime. This perception significantly increased their vulnerability to state repression. Despite the relevance of this topic, the phenomenon of Stalinist repression against Western Ukrainian migrants in specific local contexts – such as the city of Romny in the Sumy region – remains insufficiently explored in Ukrainian historiography.The purpose is to reconstruct and analyze the experiences of migrants from the western regions of Ukraine who became victims of Stalinist repressions in the city of Romny, based on an examination of archival criminal case materials.Conclusions. The study of the situation of Western Ukrainian migrants in Romny during the period of Stalinist repression provides grounds to assert that this social group occupied a particularly vulnerable position. Analysis of criminal case files from the 1930s reveals that the primary reasons for their arrests were often denunciations by local residents and reports submitted by informants of the Soviet secret police. Migrants from western Ukraine were frequently accused of “counterrevolutionary activity”, which included such actions as maintaining correspondence with relatives who remained in Poland, discussing the famine, or traveling to other cities. The GPU/NKVD interpreted these actions as signs of espionage. Further research is needed into similar cases in other localities of the Sumy region, as well as comparative analysis with the experience of Romny, in order to gain a more comprehensive understanding of the regional specificities of Stalinist repressive policies.Актуальність. Сталінський терор 1930–1950 рр. залишив глибокий слід у суспільній та індивідуальній пам’яті українського народу. Особливої уваги потребує вивчення регіональних проявів репресивної політики, зокрема щодо специфічних соціальних груп. Однією з таких груп стали мігранти із західноукраїнських земель, які опинилися під особливим наглядом радянських спецслужб. Їхнє переміщення до східних регіонів України, зокрема на Сумщину, зумовлювалося різними причинами: втеча від політичних переслідувань, сімейні обставини, пошук кращого життя тощо. В українському суспільстві часів сталінізму ці люди часто сприймалися як носії «чужої» ідентичності або потенційно нелояльні до радянської влади, що ставило їх у зону ризику. Попри важливість цієї теми у вітчизняній історіографії питання сталінських репресій проти західноукраїнських мігрантів у конкретних локальних контекстах, таких як м. Ромни Сумської області, залишаються недостатньо дослідженими. Мета – реконструкція та аналіз долі мігрантів із західноукраїнських областей, які стали жертвами сталінських репресій у м. Ромни, шляхом вивчення матеріалів кримінальних справ. Висновки. Дослідження становища західноукраїнських мігрантів у м. Ромни в контексті сталінських репресій дає підстави стверджувати, що ця соціальна група перебувала в особливо вразливому стані. Аналіз архівно-кримінальних справ репресованих у 1930-х роках свідчить, що основними причинами арештів були доноси з боку місцевих громадян та регулярні повідомлення сексотів. Вихідці із західноукраїнських земель часто ставали об’єктами звинувачень у «контрреволюційній діяльності», зокрема веденні листування з родичами, що залишилися на території Польщі, розмовах про голод, а також у подорожах до інших міст. Такі дії органи ДПУ/НКВС інтерпретували як прояви шпигунства. Подальшого дослідження потребують інші населені пункти Сумщини та порівняння їх із досвідом м. Ромни для формування ширшої картини регіональної специфіки репресій.ukсталінські репресіїРомниСумщинаНКВСдолі переселенцівСтаття