Кононенко Павло ПавловичГригорович Лілія Степанівна2024-07-032024-07-032024Кононенко П. П. Формування та розвиток культури виборчої демократії в Україні : дис. д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / наук. кер. Л. С. Григорович. Київ, 2024. 202 с.УДК 324:321.011.5](477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2564Дисертаційне дослідження присвячене проблематиці визначення особливостей формування та еволюції культури виборчої демократії в Україні, а також науково-теоретичне обґрунтування концепції її розвитку в умовах повоєнної ревіталізації У роботі вперше інтегровано в понятійний апарат галузі наукових знань публічного управління та адміністрування комплексне визначення культури виборчої демократії в публічному адмініструванні, а саме: це сукупність соціальних, політичних, електоральних та інших відносин суб’єктів виборчого процесу, що відображає загальний рівень політичної культури суспільства, й, яка визначається якістю адміністрування виборчого процесу органами публічної влади, у тому числі рівнем їх відповідальності за правову регламентацію та організацію виборчих процедур, забезпечення гарантій вільної і безперешкодної участі громадян у виборчому процесі, а також наявністю дієвих механізмів громадського контролю з боку інститутів громадянського суспільства, що забезпечують прозорість і чесність проведення виборів. Також автором вперше розроблена й обґрунтована концепція розвитку культури виборчої демократії в Україні умовах повоєнної ревіталізації, яка містить ключові напрями, заходи та очікувані результати щодо відновлення інститутів виборчої демократії, подальшого вдосконалення виборчого законодавства, посилення механізмів громадянської активності й участі в електоральному процесі, покращення системи державного і громадського контролю діяльності суб’єктів публічного адміністрування виборів. У роботі удосконалено наукові підходи до розуміння сутності таких понять теорії та практики публічного управління та адміністрування, як: «демократія», «вибори», «культура виборчої демократії», «виборча демократія», «принципи виборчої демократії». Зокрема, поняття «виборча демократія» визначається як органічна складова більш загальної системи – демократичного політичного режиму, який у розвинених демократичних державах світу існує у політико-ідеологічний формі «ліберальної демократії»; обов’язковою умовою для ідентифікації її як такої є відповідність виборів критеріям демократичності, а саме: вільний і чесний характер виборчого процесу, гарантії політичного невтручання в нього чинної влади, відсутність будь-якого примусу чи підкупу виборців. Визначені її основні складові: можливість для громадян вибирати представників у представницькі органи публічної влади всіх рівнів; право кандидатів брати участь у виборах і конкурувати за підтримку виборців; регулярне проведення виборів через певні проміжки часу для визначення партій або осіб, які увійдуть до складу представницьких органів або займуть офіційні посади; врахування більшості голосів або інших критеріїв для встановлення переможців виборів; додержання законодавчих та процедурних норм у проведенні виборів, а також забезпечення їхньої прозорості та справедливості. Удосконалено методологічний підхід до розуміння ролі принципів виборчої демократії у формуванні її культури, що ґрунтується моніторингу дотримання учасниками, адміністраторами, виборцями та іншими дотичними до виборчого процесу суб’єктами наступних критеріїв: беззаперечної поваги до цінностей демократії; гарантування громадянської участі у виборчому процесі; толерантності та плюралізму в політичному дискурсі; прозорості виборчого процесу та відповідальності політичних акторів перед виборцями; поваги до букви закону; етики та високих моральних стандартів поведінки політичних лідерів та кандидатів. Удосконалено підхід до періодизації розвитку культури виборчої демократії в Україні, що ґрунтується на методі історичного аналізу становлення та еволюції основних правових інститутів виборчої демократії в Україні, починаючи з періоду після незалежності в 1991 році і до сучасних днів; відповідно це: 1) період після незалежності (1991-2004 роки), що характеризувався формуванням виборчої системи та культури голосування, але і новими викликами, такими як недоліки у проведенні виборів, виборчі фальсифікації та інші проблеми, що породжували сумніви у чесності та прозорості виборчих процесів; 2) період помаранчевої революції та політичних криз (2004 – 2013 роки), якому було притаманні кількаразова зміна виборчих систем, нестабільність у сфері медійної свободи та забезпечення відкритості в політиці; 3) період після Революції Гідності (2014-2022 роки), важливим надбанням якого став Виборчий кодекс, прийнятий в 2019 році, що був важливим кроком на шляху України до покращення виборчого процесу та зміцнення демократії; 4) період правого режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) якому притаманне з об’єктивних причин тимчасове «замороження» зусиль держави з покращення виборчої системи та забезпечення більшої чесності та прозорості виборчих процесів. У дисертаційній роботі також дістали подальший розвиток положення, що узагальнюють особливості функціонування культури виборчої демократії у розвинутих демократичних державах. Це дозволило дисертанту пролити світло на існування серйозних викликів і загроз для нормального роботи інститутів виборчої демократії навіть у таких еталонних осередках ліберальної демократії як США та країн-членів ЄС з високим індексом демократії. Окремий акцент у роботі було приділено осмисленню ролі системи публічного управління та адміністрування в реалізації принципів виборчої демократії, яка полягає: у забезпеченні розвитку ефективної, прозорої та справедливої виборчої системи та виборчого процесу; управлінні виборчими ресурсами, координації між різними рівнями влади; реалізації виборчих реформ; забезпеченні дотримання виборчого законодавства, захисту прав виборців та у впровадженні технологій для підвищення ефективності та прозорості виборів; забезпеченні разом із інститутами громадянського суспільства та іншими недержавними заінтересованими групами суспільства певний рівень правової культури учасників виборчого процесу. Також дістала обґрунтування гіпотеза, що вдосконалення організаційно-правового, і зокрема конституційно-правового, регулювання виборчого процесу, що включатиме подальші зміни і доопрацювання Виборчого кодексу, посилення інституційної спроможності ЦВК, а також посилення співпраці з міжнародними організаціями у галузі просування демократичної правової реформи, чинитиме позитивний вплив на формування такої важливої складової культури виборчої демократії як правова культура у сфері виборчих відносин, уособленої в інституті відповідальності суб’єктів виборчого процесу перед виборцями, повазі всіх його учасників до букви закону та дотримання етичних стандартів електоральної поведінки. Окремо буди визначені актуальні проблеми та викликів розвитку культури виборчої демократії під час та після закінчення правового режиму воєнного стану, до яких, зокрема, належать: технічна неможливість провести загальнодержавні і місцеві вибори відповідно до принципів виборчої демократії на всій території України, що зумовлена, серед іншого, складністю забезпечення належного рівня безпеки як виборчого процесу, значним навантаженням на систему адмініструванням виборів; відсутністю правової бази, яка б вирішувала ці та інші обставини, які виключають проведення виборів; відсутність суспільного запиту на проведення виборів; обмеження свободи інформації в державі; суттєве зниження організаційної та фінансової спроможності політичних партій, особливо місцевих. Обґрунтовано, що без належного законодавчого реагування на окреслені тут виклики та вжиття низки організаційних публічно-управлінських кроків підготовчого характеру забезпечити призначення, організацію та проведення вільних і демократичних виборів відповідно до принципів виборчої демократії буде неможливо навіть після закінчення дії воєнного стану. Без цього не можливо і забезпечити подальший розвиток культури виборчої демократії в Україні.The dissertation research is devoted to the problems of determining the peculiarities of the formation and evolution of the culture of electoral democracy in Ukraine, as well as the scientific and theoretical substantiation of the concept of its development in the conditions of post-war revitalization. For the first time, the paper integrates into the conceptual framework of the field of scientific knowledge of public management and administration a comprehensive definition of the culture of electoral democracy in public administration, namely: it is a set of social, political, electoral and other relations of the electoral process subjects, which reflects the general level of political culture of society, and which is determined by the quality of administration of the electoral process by public authorities, including the level of their responsibility for the legal regulation and organization of electoral procedures, as well as the existence of effective mechanisms of public control by civil society institutions that ensure transparency and fairness of elections. The author has also developed and substantiated for the first time the concept of development of the culture of electoral democracy in Ukraine in the context of post-war revitalization, which contains key areas, measures and expected results for the restoration of electoral democracy institutions, further improvement of electoral legislation, strengthening of mechanisms of civic engagement and participation in the electoral process, improvement of the system of state and public control over the activities of public election administration entities. The dissertation improves scientific approaches to understanding the essence of such concepts of theory and practice of public administration and management as: "democracy", "elections", "culture of electoral democracy", "electoral democracy", "principles of electoral democracy". In particular, the concept of "electoral democracy" is defined as an organic component of a more general system – a democratic political regime, which in developed democratic countries exists in the political and ideological form of "liberal democracy"; a prerequisite for identifying it as such is that elections meet the criteria of democracy, namely: free and fair nature of the electoral process, guarantees of political non-interference in it by the current government, absence of any coercion or bribery of voters. Its main components are defined: the opportunity for citizens to elect representatives to representative bodies of public authorities at all levels; the right of candidates to participate in elections and compete for the support of voters; regular elections at certain intervals to determine the parties or individuals who will be members of representative bodies or hold official positions; taking into account the majority of votes or other criteria for determining the winners of elections; compliance with legislative and procedural norms in conducting elections, and ensuring their transparency and fairness. The methodological approach to understanding the role of the principles of electoral democracy in shaping its culture has been improved, based on monitoring of compliance by participants, administrators, voters and other subjects involved in the electoral process with the following criteria: unquestioning respect for the values of democracy; guarantee of civic participation in the electoral process; tolerance and pluralism in political discourse; transparency of the electoral process and responsibility of political actors to voters; respect for the letter of the law; ethics and high moral standards. An improved approach to periodization of the development of the culture of electoral democracy in Ukraine, based on the method of historical analysis of the formation and evolution of the main legal institutions of electoral democracy in Ukraine, starting from the period after independence in 1991 and up to the present day; respectively 1) the post-independence period (1991-2004), which was characterized by the formation of the electoral system and voting culture, but also by new challenges, such as shortcomings in the conduct of elections, electoral fraud and other problems that raised doubts about the fairness and transparency of electoral processes; 2) the period of the Orange Revolution and political crises (2004-2013), which was characterized by several ), which was characterized by several changes in electoral systems, instability in the field of media freedom and openness in politics; 3) the period after the Revolution of Dignity (2014-2022), an important achievement of which was the Electoral Code adopted in 2019, which was an important step on Ukraine's path to improving the electoral process and strengthening democracy; 4) the period of the right-wing martial law regime (since February 24, 2022), which is characterized by a temporary "freezing" of the state's efforts to improve the electoral system and ensure greater fairness and transparency of electoral processes for objective reasons. The thesis also further develops the provisions that generalize the peculiarities of the functioning of the culture of electoral democracy in developed democratic states. This allowed the dissertation to shed light on the existence of serious challenges and threats to the normal functioning of electoral democracy institutions, even in such benchmark centers of liberal democracy as the United States and EU member states with a high democracy index. A special emphasis was placed on understanding the role of the public administration and management system in the implementation of the principles of electoral democracy, which is to ensure the development of an effective, transparent and fair electoral system and electoral process; management of electoral resources, coordination between different levels of government; implementation of electoral reforms; ensuring compliance with electoral legislation, protection of voters' rights and introduction of technologies to increase the efficiency and transparency of elections; ensuring, together with civil society institutions and other non-governmental stakeholder groups, a certain level of legal culture of electoral process participants. The author also substantiates the hypothesis that improvement of organizational and legal, and in particular constitutional and legal, regulation of the electoral process, including further amendments and revisions to the Electoral Code, strengthening of the CEC's institutional capacity, as well as strengthening of cooperation with international organizations in the field of promoting democratic legal reform, will have a positive impact on the formation of such an important component of the culture of electoral democracy as the legal culture in the field of electoral relations, embodied in the institution of responsibility of subjects. Separately, the author identifies the current problems and challenges of developing the culture of electoral democracy during and after the end of the legal regime of martial law, which include, in particular: the technical impossibility of holding national and local elections in accordance with the principles of electoral democracy throughout Ukraine, due, inter alia, to the difficulty of ensuring an adequate level of security as an electoral process, a significant burden on the election administration system; lack of a legal framework that would address these and other circumstances that exclude the possibility of holding elections in Ukraine. It is substantiated that without a proper legislative response to the challenges outlined here and without taking a number of organizational and public administration preparatory steps, it will be impossible to ensure the appointment, organization and holding of free and democratic elections in accordance with the principles of electoral democracy even after the end of martial law. Without this, it will be impossible to ensure further development of the culture of electoral democracy in Ukraine.uaкультура виборчої демократіївиборча демократіяпринципи виборчої демократіїпублічне управління і адмініструваннявиборивиборчий процеспублічне адміністрування виборівпопулізмпарламентаризмполітичне лідерствополітичні партіїправовий режим воєнного стануculture of electoral democracyelectoral democracyprinciples of electoral democracypublic administration and managementelectionselectoral processelectoral relationsdemocracypublic administration of electionspopulismparliamentarismpolitical leadershippolitical partieslegal regime of martial lawДисертація