Терлецька, ЛарисаЛарисаТерлецька2026-04-272026-04-272023-06-14Терлецька, Л. (2023). Psychotherapy of Existential Guilt as a Means of Preserving the Psychological Health of the Individual. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(17), 71–74. https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).1010.17721/BPSY.2023.1(17).10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17789Background. The article presents the results of research into the concept of existential guilt in foreign psychology. Currently, the problem of experiencing existential guilt occupies one of the central places in psychological research. This is due to the fact that in extreme life situations (war, pandemic, economic and social danger, etc.), a person's experience of a sense of guilt, and especially existential guilt, increases sharply. The purpose of the study: to reveal the meaning of the concept of guilt and its types, the peculiarities of the individual's experience of existential guilt.Methods. To solve the tasks, the work used methods of theoretical and empirical research:a) theoretical methods analysis, classification, types, generalization made it possible to scientifically and theoretically substantiate the data we received;b) empirical methods - diagnosis of self-actualization of students, content analysis of the experience of guilt in students with a high and low level of self-actualization of the personality.Results. Analyzed concepts: guilt, fear, anxiety, existential guilt, shame. A comparison of the emotions of shame and guilt shows that the feeling of shame often activates defense mechanisms, leads to distancing from the situation, while the feeling of guilt causes constructive responses and a desire to correct the situation; guilt is positively related to empathy, and shame is inversely related to it; finally, the feeling of shame can lead to psychological distress - depression, anxiety, obsessive states, low self-esteem, eating disorders, etc., while with regard to the feeling of guilt, similar connections have not been recordedConclusion. The general conclusion is that the feeling of guilt is positive from the point of view that it not only keeps a person within a moral framework, but also motivates to act correctly and strive to correct the situation.Вступ. Проблема переживання екзистенційної провини посідає одне з центральних місць у психологічних дослідженнях, зокрема й у закордонних. Це обумовлено тим, що в екстремальних життєвих ситуаціях (війна, пандемія, економічна та соціальна небезпека тощо) переживання особистістю почуття провини, а особливо екзистенційної провини, різко зростає. Мета дослідження: розкрити зміст поняття провини та її видів, особливості переживання особистістю екзистенційної провини.Методи. Було використано теоретичні методи - аналіз, класифікація, типи, узагальнення, які дали можливість науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних, та емпіричні методи, такі як діагностика самоактуалізації студентів, контент-аналіз переживання провини у студентів з високим і низьким рівнем самоактуалізації особистості.Результати. Проаналізовано поняття: провина, страх, тривога, екзистенційна провина, сором. За допомогою по-рівняння переживань емоцій сорому та провини виявлено, що почуття сорому часто активізує захисні механізми, призводить до дистанціювання від ситуації, тоді як почуття провини викликає конструктивні відповіді та бажання виправити ситуацію; почуття провини позитивно пов'язане з емпатією, а відчуття сорому - обернено пропорційно їй; нарешті, почуття сорому може спричинюватися психологічного дистресу - депресії, тривоги, нав'язливих станів, низької самооцінки, порушень харчової поведінки та ін., у той час як щодо почуття провини подібні зв'язки не зафіксованіВисновки. Визначено, що почуття провини є позитивним з погляду того, що воно не просто утримує людину в моральних межах, але й мотивує на те, щоб діяти правильно і прагнути виправляти ситуацію.ukпровинасоромстрахтривогаекзистенційна провинаguiltfearanxietyexistential guiltСтаття