Саричев, В.В.Саричев2026-03-182026-03-182025-07-02Саричев, В. (2025). Хортиця як місце пам’яті: еволюція поглядів на питання виникнення Запорозької Січі. Українознавство, 2(95), 168-184. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.318210УДК 94(477)10.17721/2413-7065.2(95).2025.318210https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13444Relevance of the research. An integral component of national identity and, accordingly, the process of identification is the formation of “places of memory” as means of meaningful communication between real historical events and ideas about them at the everyday, scientific, theoretical, and ideological levels of public consciousness. Such “places of memory” exist outside of ideological influence and are the opposite of official history in terms of their informational potential. The latter, unlike places of memory, only partially reconstructs the past with temporal categories. In Ukraine, one of these places is the island of Khortytsia, which is connected with the history of the Zaporizhzhia Cossacks and the first Zaporizhzhia Sich.The purpose of the article is to identify the peculiarities of the evolution of the image of Khortytsia Sich as a place of memory of the Ukrainian people, which affected its scientific understanding. Conclusions. The concept of “Khortytsia Sich” was formed from the 1st half of the century. 17th century It entered the scientific field in the second half of the 18th century together with other centers of the Zaporizhzhia Cossacks in the lower Dnieper. However, Khortytsia Sich did not fit into the system of official scientific views. The justification of the “rights” of the empire to the Lithuanian, Belarusian and Western Ukrainian lands required consideration of the Zaporizhzhia Cossacks as a pro-Moscow and anti-Polish force. Emphasis was placed on the wars against the Polish-Lithuanian Commonwealth, which since the end of the 16th century. led by the Zaporozhians. Cossack centers that arose before this period did not fall under the sich status. As a result, in the 19th century a tradition arose, the echo of which exists in modern Ukrainian historiography, to call Khortytsia not the place of Sich, but “the place of gathering”, “protosich”, etc. For the same reasons, Khortytsia Sich did not fit into the class model of social development. Only with the restoration of Ukrainian independence in 1991 the conditions for understanding the phenomenon of Khortytsia Sich have arisen. The new scientific paradigm makes it possible to consider the Ukrainian-centric models of the first Sich, its role in the development of southern lands, resistance to Ottoman-Tatar aggression, and the formation of the Cossack state. This actualizes the directions of further research into the historical authenticity of Khortytsia Sich as the basis of the notion of a place of memory of the Ukrainian people.Keywords: scientific paradigm, place of memory, Khortytsia, Zaporizhzhya Cossacks, Khortytsia Sich.Актуальність. Невідʼємною складовою національної ідентичності та відповідно процесу ідентифікації є формування «місць пам’яті» як засобів змістової комунікації між реальними історичними подіями та уявленнями про них на повсякденно-побутовому, науково-теоретичному та ідеологічному рівнях суспільної свідомості. Такі «місця пам’яті» існують поза ідеологічним впливом і за своїм інформаційним потенціалом є протилежністю офіційній історії. Остання, на відміну від місць пам'яті, лише частково реконструює минуле тимчасовими категоріями. В Україні одним із таких місць є острів Хортиця, пов’язаний з історією запорозького козацтва та першою Запорозькою Січчю. Метою статті є виявлення особливостей еволюції образу Хортицької Січі як місця пам`яті українського народу, що позначилися на його науковому осмисленні. Висновки. Поняття «Хортицька Січ» формувалося з першої половини XVII ст. У наукове поле воно потрапило у другій половині XVIII ст. разом з іншими центрами запорозького козацтва у пониззі Дніпра. Проте Хортицька Січ не вписалася в систему офіційних наукових поглядів. Обґрунтування «прав» імперії на литовські, білоруські та західноукраїнські землі потребувало розгляду запорозького козацтва як промосковської та антипольської сили. Наголос був зроблений на війни проти Речі Посполитої, які з кінця XVI ст. вели запорожці. Козацькі центри, що виникли до цього періоду, під січовий статус не підпадали. Внаслідок цього у ХІХ ст. виникла традиція, відлуння якої існує і в сучасній українській історіографії, іменувати Хортицю не місцем Січі, а «місцем збору», «протосічі» тощо. З тих самих причин не вписалася Хортицька Січ і в класову модель розвитку суспільства. Лише із відновленням української незалежності в 1991 р. виникли умови для осмислення феномену Хортицької Січі. Нова наукова парадигма дає можливість розглядати україноцентричні моделі першої Січі, її роль в освоєнні південних земель, протидії османсько-татарській агресії, формуванні козацького стану. Це актуалізує напрямки подальших досліджень історичної достовірності Хортицької Січі як основи поняття місця пам'яті українського народу. Ключові слова: наукова парадигма, місце памʼяті, Хортиця, запорозьке козацтво, Хортицька Січ.ukСтаття