Мусял, ЯнЯнМусял2026-04-082026-04-082023-05-07Мусял, Я. (2023). KAROL LIBELT’S PROPHETIC PROJECT OF “SLAVIC PHILOSOPHY” IN A HISTORICAL LITERARY MIRROR. Polish Studies of Kyiv, 38(38), 58–68. https://doi.org/10.17721/psk.2022.38.58-6810.17721/psk.2022.38.58-68https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14894The cultural projects currently attracting the attention of humanists, sometimes with far-reaching political consequences, such as the Three Seas Initiative project, turn out to be older. The aforementioned Three Seas Initiative appears – in its original version – in the broader draft of the Manifesto to the Slavic Nations, submitted by the Polish philosopher Karol Libelt at the Slavic Congress in Prague in 1848 as the final expression of the “Slavic philosophy” he created. The philosopher coupled its idea in a very interesting way with late-romantic Polish literature, but also with the folk literature of the southern Slavs, as he was also exploring aesthetics. Taras Shevchenko was also interested in it. The author proves that – contrary to the opinion of later Ukrainian historians – both Libelt and Shevchenko had similar views, not only aesthetic. This noticeable convergence made the author put forward a hypothesis of the prophetic significance of the aforementioned project in aspects far broader than aesthetic; a hypothesis that may be of interest to both Polish and Ukrainian researchers – historians of literature, as well as ideas for which Slavophilism (as opposed to Pan-Slavism, especially Russian) is still a living concept.Культурні проєкти, які зараз привертають увагу гумані- таристів, й іноді мають далекосяжні політичні наслідки, як-от проект Ініціативи трьох морів, мають подеколи довшу історію, ніж здається. Вищезгадана Ініціатива трьох морів з’являється – у своїй початковій версії – в розширеному проєкті Маніфесту до слов’янських народів, представленому польським філософом Каролем Лібельтом на Слов’янському конгресі в Празі в 1848 році як остаточне вираження “слов’янської філософії”. Цю ідею він дуже цікаво поєднав із пізньоромантичною польською літературою, а також із народною літературою південних слов’ян, оскільки досліджував і естетику. Нею цікавився і Тарас Шевченко. Автор доводить, що всупереч думці пізніших українських істориків і Лібельт, і Шевченко мали схожі погляди, причому не тільки естетичні. Це по- мітне зближення змусило його висунути у своїй статті гіпотезу щодо пророчого значення вищезгаданого проєкту в аспектах, набагато ширших за естетичні – гіпотезу, яка може зацікавити як польських, так і українських дослідників – істориків літератури та ідей, для яких слов’янофільство (на противагу панславізму, особливо російському) все ще живе поняття.enКароль ЛібельтВук КараджичТарас Шевченкослов’янська філософіяслов’янофільство і панславізмІніціатива трьох морівKarol LibeltWuk KaradzicTaras ShevchenkoSlavic philosophySlavophilism and pan-SlavismThree Seas InitiativeСтаття