Інститут представництва в цивільному праві України

Дата
2017
Автори
Цюра Вадим Васильович
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертацію присвячено комплексному теоретико-прикладному дослідженню цивільно-правового регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення представництва в цивільному праві України. Узагальнюючи результати дослідження актуальних питань виникнення, здійснення і припинення недоговірного представництва сформульовано загальну модель виникнення недоговірного представництва, яку пропонується розглядати як механізм формування представницьких повноважень, що ними наділяється та чи інша особа незалежно від правосуб’єктності принципала на основі приписів закону, адміністративних актів, актів органів юридичних осіб та/або рішення суду. Особливістю представницьких повноважень є те, що під час їх реалізації представник зобов’язаний (а не має право) діяти в інтересах та від імені принципала. Хоча недоговірне представництво і тісно пов’язане з інститутами батьківства, опікунства, усиновлення, діяльністю органів юридичної особи окремими юридичними фактами та джерелами нормативно правового регулювання, проте виникає як самостійне правовідношення з огляду на наділення таких осіб повноваженнями на здійснення представництва. Юридичні акти, пов’язані з виникненням недоговірного представництва, слід поділити на дві категорії: а) ті, з якими закон або інші нормативно-правові акти безпосередньо пов’язують виникнення недоговірного представництва (свідоцтво про народження дитини, рішення суду); б) які є підтвердженням уже встановлених та існуючих на момент пред’явлення відповідного документа представницьких відносин (посвідчення працівника юридичної особи, опікунське посвідчення, паспорт батька чи матері, де, на їх прохання, було зазначено імена дітей, тощо). Представництво помічника слід вважати окремим видом недоговірного представництва, що виникає за волею принципала та визнається державою (легітимізується) через реєстрацію органами опіки та піклування та видачу окремого документа.З’ясовано, що безпосередньою метою недоговірного представництва є не стільки вчинення тих чи інших правочинів, юридичних дій і досягнення певного правового результату (що характеризує представництво договірне), скільки створення особливого юридичного стану, в межах якого представник діє в інтересах принципала.
Бібліографічний опис
Галузь знань та спеціальність
08 Право , 081 Право
Бібліографічний опис
Цюра В. В. Інститут представництва в цивільному праві України : дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Цюра Вадим Васильович. – Київ, 2017. – 535 с.
Зібрання