Взаємозв’язок релігійних цінностей і прав людини в умовах глобальних викликів

dc.contributor.advisorКондратьєва Ірина Владиславівна
dc.contributor.authorМарченко Андрій Олексійович
dc.date.accessioned2023-10-25T08:41:50Z
dc.date.available2023-10-25T08:41:50Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractАктуальність досліджуваної в дисертації проблеми взаємин між традиційними релігійними нормами і цінностями, з одного боку, та універсальними ціннісними орієнтирами і стандартами, універсальними правами людини, з іншого, зумовлюється глобалізаційними процесами, що відбуваються в сучасному світі, змінами в світоглядноціннісних пріоритетах індивіда та спільноти. Проблема взаємозв’язку релігійних цінностей і прав людини набуває особливої ваги і у зв’язку з тим, що релігія активно позиціонує себе в публічній сфері, проникає в царину глобальної політики та міжнародних відносин. З гаслами релігійної окремішності та виключності, ексклюзивного права на монополію на релігійну істину пов’язаний підйом релігійного фундаменталізму і радикалізму в різних його конфесійних формах, посилення релігійної нетерпимості, спроби представників одних релігій обмежити права і свободи іновірців та поставити свої релігії, свою релігійну свободу вище системи усталених загальнолюдських моральних та правових пріоритетів, прав людини як універсальної цінності. Викликає занепокоєння і політика урядів окремих держав, які запроваджують практику обмеження релігійної свободи для представників окремих релігійних груп та релігійних меншин, позбавляючи таким чином людей права на світоглядне самовизначення, на відстоювання власних переконань у відповідності з їхньою совістю. Значущість і нагальність досліджуваної проблеми підсилюється і реаліями російськоукраїнської війни, коли агресором віроломно порушуються фундаментальні права людської особистості, в тому числі і право на світоглядноціннісне самовизначення, на свободу релігії або переконань. Мета роботи полягає у здійсненні комплексного релігієзнавчофілософського аналізу особливостей взаємозв’язку релігійних цінностей і прав людини в контексті сучасних глобальних викликів, специфіки розмаїтих конфігурацій їх взаємин у дискурсивному та публічному просторі. Для успішного розв’язання поставленої мети і реалізації дослідницьких завдань було використано досить широкий спектр методологічних інструментів. Серед них особливо вагомими є метод соціокультурної детермінації, каузальний, компаративний та герменевтичний методи; евристично плідним є використання розробленої М. Вебером моделі «ідеальних типів», а також принципів об’єктивності, системності, історизму, позаконфесійності, неупередженості, плюралізму і толерантності у ставленні до різних релігійних традицій і систем цінностей. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що уперше здійснено комплексний аналіз складної діалектики взаємин універсальних та локальних, релігійних та секулярних цінностей і підходів до проблематики прав людини, релігійної свободи та універсальних прав в контексті глобалізації; знайшло своє всебічне обґрунтування положення про те, що в контексті існування напруженості між правами людини та системами традиційних релігійних цінностей, слід вести мову не про дихотомію універсальності прав людини та відносності релігії, а про існуючу взаємозалежність між обома чинниками, коректніше розглядати ці відносини з точки зору синергії та взаємного впливу, ніж уявляти їх як стосунки постійного антагонізму; запропоновано ґрунтовний аналіз мотивів і реальних практик діяльності державних органів з обмеження релігійної свободи, а також розроблених міжнародними інститутами та окремими державами механізмів для моніторингу країн на предмет рівня забезпечення ними свободи релігії або переконань, оцінки їх дій та заохочення чи покарання за здійснювану політику в цій царині. Удосконалено понятійнокатегоріальний апарат в частині розуміння змісту поняття релігійних цінностей як вироблених в рамках тієї чи іншої релігійної традиції принципів, ідеалів та норм, якими зумовлюється мотивація і спрямованість вчинків людини, як найвищого виміру духовності й орієнтиру буттєвості людського духу, а також поняття прав людини, які розглядаються як своєрідна міра людської свободи, квінтесенція поваги до людини та її гідності й людяності, як притаманні їй від народження, незалежні від зовнішніх чинників, фундаментальні права; розуміння того, що з точки зору культурного релятивізму, права людини мають бути інтерпретовані порізному в рамках різних релігійних та культурних традицій і тому є скоріше релятивними, аніж універсальними і, відповідно, в рамках цього підходу універсальні права людини розглядаються як нечутливі до релігійних та культурних відмінностей і як інструменти пригнічення, часто нав’язування цінностей Заходу; концептуальну модель релігійного фундаменталізму як радикальної форми вияву традиційної релігійності, прагнення максимально втілити принципи відповідних релігійних традицій і вчень, релігійної опозиції до процесів модернізації, секуляризації та глобалізації, яка передбачає категоричну відмову від цінностей і норм культурного модерну і таких його невід’ємних атрибутів, як демократія та права людини; розуміння того, що свобода релігії або переконань позитивно й суттєво корелює з демократією, гарантує повагу до світоглядної й ціннісної різноманітності, сприяє верховенству права, миру, розвитку й стабільності, в той час як обмеження релігійної свободи є тісно пов’язаними з політичною нестабільністю, можуть стати причиною нетерпимості, конфліктів та насильства; підходи щодо встановлення взаємозв’язку між секулярними та несекулярними сферами буття соціуму, світським та релігійним векторами в питаннях прав людини, знаходження компромісу й порозуміння між ними, доведення неприйнятності ствердження універсалістської секулярної парадигми прав людини як єдино можливої, важливості усвідомлення й визнання значущості релігійних уявлень про людську гідність та свободу волі індивіда для обґрунтування норм прав людини. Набуло подальшого розвитку обґрунтування необхідності поєднувати прихильність до відповідних релігійних традицій з твердою відданістю універсальності прав людини, знайти баланс між універсалістським баченням людських прав і поліконфесійним світом, у якому ми живемо, шлях для подолання суперечності між універсалізмом та релятивізмом; положення, що релігійний фундаменталізм кидає серйозний виклик ідеї універсальності прав людини, релігійній свободі та іншим свободам індивіда, протиставляє концепт індивідуальних прав ідеї групових прав, розчиняючи людину в колективності, а у своїх радикальних формах постає антитезою правам людини; думка, що в сучасному світі питання релігійної свободи перестають бути питаннями, що стосуються лише релігійної чи, дещо ширше, ціннісносвітоглядної сфери, а набувають яскравого політичного забарвлення і від їх вирішення залежать не лише взаємини між релігійними громадами чи між державою та релігійними організаціями, а й розклад сил на політичній арені, як на рівні окремих держав, так і на міжнародному, глобальному рівні; аналіз тенденцій обґрунтовувати значущість релігійних та (чи) секулярних засад прав людини, розглядати права людини як своєрідну «світську релігію» сучасного світу, універсальну «релігію» в дюркгаймівському розумінні, як систему цінностей, яка має на меті об’єднати людство в єдину моральну спільноту, щоб надати правам людини особливої суспільної ваги й універсального статусу. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів в якості важливого підґрунтя для вдосконалення державної політики у сфері свободи релігії та прав людини, здійснення ефективної діяльності в царині державноконфесійних, міждержавних та міжконфесійних відносин. Положення та висновки, обґрунтовані у дисертації, можуть стати основою подальших релігієзнавчих, філософських, правничих та політологічних досліджень складної й суперечливої діалектики релігійних цінностей та універсальних прав людини. Результати напрацювань дисертанта можуть використовуватись при викладанні релігієзнавчих та правничих дисциплін, присвячених проблематиці глобалізаційних трансформацій в релігійносвітоглядній сфері, взаємозв’язку релігійних традиційних норм і цінностей та прав людини, проблемі свободи релігії або переконань і перипетіям її відстоювання в сучасній Україні та світі. Ключові слова: цінності, релігійні цінності, релігія, права людини, глобалізація, духовність, культурний релятивізм та універсалізм, релігійний фундаменталізм, релігійна віра, релігійна свобода, свобода релігії або переконань, секулярне, постсекулярне, діалог.
dc.description.abstract The relevance of the problem of relations between traditional religious norms and values, on the one hand, and universal value orientations and standards, universal human rights, on the other hand, is determined by globalization processes taking place in the modern world, changes in worldview and value priorities of the individual and the community. The problem of the interrelationship of religious values and human rights acquires special importance due to the fact that religion actively positions itself in the public sphere, penetrates into the realm of global politics and international relations. The rise of religious fundamentalism and radicalism in its various confessional forms, the strengthening of religious intolerance, the attempts of representatives of some religions to limit the rights and freedoms of nonbelievers and to put their religions, their religious freedom above the system of established universal moral and legal priorities, human rights as a universal value, are connected with the slogans of religious separateness and exclusivity, the exclusive right to a monopoly on religious truth. The policy of the governments of some states, which introduce the practice of restricting religious freedom for representatives of religious groups and religious minorities, thus depriving people of the right to worldview selfdetermination, to defend their own beliefs in accordance with their conscience, also causes concern. The significance and urgency of the researched problem is reinforced by the realities of the RussianUkrainian war, when the aggressor treacherously violates the fundamental rights of the human person, including the right to worldview and value selfdetermination, to freedom of religion or belief. The purpose of the work is to carry out a comprehensive religious studiesphilosophical analysis of the features of the relationship between religious values and human rights in the context of modern global challenges, the specifics of various configurations of their relationships in the discursive and public space. A fairly wide range of methodological tools was used to successfully solve the set goal and implement the research tasks. Among them, the method of sociocultural determination, causal, comparative and hermeneutic methods are particularly important; heuristically fruitful is the use of the "ideal types" model developed by M. Weber, as well as the principles of objectivity, systematicity, historicism, nonconfessionalism, impartiality, pluralism and tolerance in relation to different religious traditions and value systems. For the first time the following was done: a comprehensive analysis of the dialectic of universal and local, religious and secular values and approaches to the issues of human rights, religious freedom and universal rights in the context of globalization was carried out; found its comprehensive justification for the position that in the context of the existence of tension between human rights and systems of traditional religious values, one should speak not about the dichotomy of the universality of human rights and the relativity of religion, but about the existing interdependence between both factors, it is more correct to consider these relations from the point of view of synergy and mutual influence rather than representing them as a relationship of permanent antagonism; a detailed analysis of the motives and actual practices of state bodies for restricting religious freedom is proposed, as well as mechanisms developed by international institutions and states for monitoring countries on the level of their ensuring of freedom of religion or belief, evaluating their actions and encouraging or punishing policies implemented in this area. The following has been improved: the conceptual and categorical apparatus in terms of understanding the content of the concept of religious values as principles, ideals and norms developed within the framework of one or another religious tradition, which determine the motivation and direction of human actions, as the highest dimension of spirituality and the reference point of the essentiality of the human spirit, as well as the concept of human rights, which are considered as a kind of measure of human freedom, the quintessence of respect for a person and his dignity and humanity, as inherent to him from birth, independent of external factors, fundamental rights; the understanding that, from the perspective of cultural relativism, human rights must be interpreted differently within different religious and cultural traditions and are relative rather than universal, and accordingly universal human rights are seen as insensitive to religious and cultural differences and as tools of oppression, often the imposition of Western values; conceptual model of religious fundamentalism as a radical form of expression of traditional religiosity, the desire to maximally embody the principles of relevant religious traditions and teachings, religious opposition to the processes of modernization, secularization and globalization, which involves a categorical rejection of the values and norms of cultural modernity and such its integral attributes as democracy and human rights; understanding that freedom of religion or belief is positively and significantly correlated with democracy, guarantees respect for worldview and value diversity, promotes the rule of law, peace, development and stability, while restrictions on religious freedom are closely related to political instability, can cause intolerance, conflicts and violence; approaches to establishing the relationship between secular and nonsecular spheres of society, secular and religious vectors in human rights issues, finding a compromise and understanding between them, proving the inadmissibility of asserting the universalist secular paradigm of human rights as the only possible one, the importance of awareness and recognition of the significance of religious ideas about human dignity and free will of the individual to justify the norms of human rights. The following has acquired further development: the justification for the need to combine adherence to relevant religious traditions with a firm commitment to the universality of human rights, to find a balance between a universalist vision of human rights and the multifaith world we live in, and a way to overcome the contradiction between universalism and relativism; the statement that religious fundamentalism poses a serious challenge to the idea of the universality of human rights, religious freedom and other freedoms of the individual, opposes the concept of individual rights to the idea of group rights, dissolving a person in collectivity, and in its radical forms appears to be the antithesis of human rights; the opinion that in the modern world the issues of religious freedom cease to be issues related only to the religious or, somewhat more broadly, the sphere of values and outlook, but acquire a bright political color and their solution depends not only on the relations between religious communities or between the state and religious organizations, and the distribution of forces in the political arena, both at the level of states and at the international, global level; analysis of tendencies to substantiate the importance of religious and (or) secular foundations of human rights, to consider human rights as a kind of "secular religion" of the modern world, a universal "religion" in the Durkheimian sense, as a system of values that aims to unite humanity into a single moral community , in order to give human rights special social importance and universal status. The practical significance of the work lies in the possibility of using its results as an important basis for improving state policy in the field of religious freedom and human rights, effective activity in the field of stateconfessional, interstate and interconfessional relations. The conclusions substantiated in the dissertation can become the basis of further religious, philosophical, legal and political research of the complex and contradictory dialectics of religious values and universal human rights. The results of the doctoral student's work can be used in the teaching of religious and legal disciplines devoted to the problems of globalization transformations in the religious and worldview sphere, the relationship between religious traditional norms and values and human rights, the problem of freedom of religion or belief and the vicissitudes of its advocacy in modern Ukraine and the world. Keywords: values, religious values, religion, human rights, globalization, spirituality, cultural relativism and universalism, religious fundamentalism, religious faith, religious freedom, freedom of religion or belief, secular, postsecular, dialogue.
dc.identifier.citationМарченко А. О. Взаємозв’язок релігійних цінностей і прав людини в умовах глобальних викликів : дис. … д-ра філософії : 031 Релігієзнавство / Марченко Андрій Олексійович. - Київ, 2023. - 205 с.
dc.identifier.otherУДК 242: 342.7
dc.identifier.urihttps://ir.library.knu.ua/handle/123456789/5203
dc.language.isouk
dc.subject03 Гуманітарні науки
dc.subject031 Релігієзнавство
dc.titleВзаємозв’язок релігійних цінностей і прав людини в умовах глобальних викликів
dc.title.alternativeThe relationship between religious values and human rights in the context of global challenges
science.typeДисертації
Файли
Контейнер Original
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
Marchenko_dys.pdf
Розмір:
1.26 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Контейнер License
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Зібрання