Святині та святі місця в духовній культурі українців Поділля

dc.contributor.advisorБорисенко Мирослав Володимирович
dc.contributor.authorШудляк Наталія Олександрівна
dc.date.accessioned2023-02-14T12:24:56Z
dc.date.available2023-02-14T12:24:56Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractВ ході польових досліджень зафіксовано ряд невідомих широкому загалу сакральних об’єктів. Визначено, що відомості про релігійні об’єкти передаються не тільки із упущенням деталей, а і з їх заміною на більш спрощені вербальні форми. Наприклад, вік таких об’єктів вказується із похибкою у десятки, а інколи і у сотні роки. Виявлено, що визначення респондентами ролі святинь та святих місць у їхньому житті прямо залежить від розуміння ключових понять та частоти відвідування релігійних об’єктів. Встановлено, що спільним у визначенні понять «святиня» та «святе місце» є їх зв'язок із релігією. Це місця де, за словами респондентів, відбуваються релігійні обряди, відчувається особлива атмосфера чи є відомості про релігійні чуда. Відмінності полягають у розмірах цих об’єктів та їхній мобільності. Можливість перенести сакральний об’єкт з одного місця в інше, носити біля себе – це ознака святині. Якщо ж об’єкт стаціонарний, має постійну територію, відноситься до релігійних споруд – це святе місце. Визначено, що повністю розділити територіально святиню та святе місце майже неможливо. Найчастіше це пояснюється тим, що у одному місці є предмети чи ознаки і святині і святого місця. Встановлено, що процес сакралізації хоч і має ряд відмінностей залежно від типу об’єкту, проте основні положення тотожні. Основні етапи цього процесу найкраще прослідковуються на прикладах джерел та ікон. Визначено, що загальний стан об’єкта значною мірою залежить від популярності та місця розташування. Монастирі, церкви, джерела, купальні, каплиці, придорожні хрести та ін. мають значно кращий стан збереження, якщо розташовані біля, або у містах та великих населених пунктах. Це пояснюється інфраструктурою навколишнього середовища та кількістю прихожан, які їх фінансово утримують.Встановлено, що серед священнослужителів різних гілок християнського віровчення немає єдиної думки у ставленні до шанування явлених ікон, сакралізація водних локусів, паломництва до святинь та святих місць. У результаті польових досліджень виявилось, що священики одного віросповідання не мають спільної думки щодо поклоніння новоявленим святиням. Особливості розуміння та сприйняття церквою усього комплексу народної релігійності призводить до стирання чітких меж між офіційною релігією та її народними виявами. Варто розуміти, що у нашому суспільстві вони тісно переплетені та гармонійно доповнюють одна одну.uk_UA
dc.identifier.citationШудляк Н. О. Святині та святі місця в духовній культурі українців Поділля : дис. ...канд. іст. наук : 07.00.05 етнологія / Шудляк Наталія Олександрівна. - Київ, 2017. – 273 с.uk_UA
dc.identifier.otherУДК 2-52:2-13:2-584:008](=161.2):(477.43/.44+477.84)
dc.identifier.urihttps://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2575
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subject03 Гуманітарні наукиuk_UA
dc.subject034 Культурологіяuk_UA
dc.titleСвятині та святі місця в духовній культурі українців Поділляuk_UA
science.typeДисертаціїuk_UA
Файли
Контейнер Original
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
Shudliak_dis.pdf
Розмір:
6.89 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
дисертації
Зібрання