Принцип взаємної вигоди в міжнародному економічному праві
Дата
2015
Автори
Мікічурова Ольга Володимирівна
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертація присвячена комплексному аналізу принципу взаємної вигоди. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права проаналізовано сутність та історію становлення принципу взаємної вигоди, виявлено особливості та основні етапи його закріплення в якості принципу міжнародного економічного права. Також проаналізовано зв’язок принципу взаємної вигоди з основними принципами міжнародного права. Виділено основні критерії практичного дослідження реалізації принципу взаємної вигоди: еквівалентність обміну та вдоволеність сторін результатами співробітництва. Розкрито практичний аспект та динаміку реалізації принципу взаємної вигоди на рівні ООН та інших багатосторонніх міжнародних економічних організацій глобального рівня – Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового Банку (СБ), Світової організації торгівлі (СОТ) та на рівні регіональних інтеграційних утворень – Співдружності незалежних держав (СНД) та Європейського Союзу (ЄС). Приділено належну увагу договірній практиці України щодо реалізації принципу взаємної вигоди на універсальному (ООН, СОТ, МВФ, СБ), регіональному (ЄС та СНД) та двосторонньому (Російською Федерацією (РФ) та Сполученими Штатами Америки (США)) рівнях. Ключові слова: міжнародне право, міжнародне економічне право, принцип взаємної вигоди, взаємовигідність співробітництва, міжнародні економічні організації, міжнародне співробітництво України.
Взаємна вигода є основою співробітництва ще з часів натурального обміну товарами. Пізніше в якості еквівалента вартості було введено гроші, що виконують свою функцію і дотепер. Проте відносини держав є складними та багатоаспектними, що виражаються частіше за все в міжнародних договорах і їх взаємо вигідність не може вимірюватись лише грошима, тому що великою мірою є суб’єктивною. Принцип взаємної вигоди – це принцип міжнародного економічного права, що полягає у взаємному праві держав на отримання справедливих вигод від співробітництва, де справедливість визначається еквівалентністю обміну та задоволеністю сторін результатами співробітництва. Еквівалентність обміну визначається кожною державою самостійно, тому якщо обмін нееквівалентний для однієї держави, то взаємна вигода відсутня в цих відносинах, а отже і принцип взаємної вигоди порушується. Даний принцип визнаний як самими державами, так і наукою міжнародного права. В доктрині міжнародного права наголошується на тісному взаємозв'язку принципу взаємної вигоди та принципів суверенної рівності і співробітництва держав, про що зазначають юристи-міжнародники. При цьому погляди вітчизняної та зарубіжної доктрини на принципи міжнародного права/міжнародного економічного права є подібними. На сьогодні, абсолютна більшість юристів-міжнародників розглядають його як самостійний загальнообов'язковий галузевий принцип міжнародного економічного права. До сфери міжнародного публічного права принцип взаємної вигоди увійшов на початку 20 ст. Значну роль на виокремлення та закріплення принципу взаємної вигоди в міжнародних економічних відносинах відіграла договірна практика Радянської держави, яка задекларувала зазначений принцип у своїй зовнішній політиці та впроваджувала його у відносинах з іншими державами. Ліга Націй стала першою універсальною міжнародною організацією, що займалась вирішенням міжнародних проблем в різних сферах. В своєму статуті вона проголосила справедливий режим торгівлі для всіх її членів, проте в реальності він так і не був втілений через недотримання принципу суверенної рівності держав-членів Ліги, без якого взаємна вигода є неможливою.
Ключові слова: міжнародне право, міжнародне економічне право, принцип взаємної вигоди, взаємовигідність співробітництва, міжнародні економічні організації, міжнародне співробітництво України.
Бібліографічний опис
Галузь знань та спеціальність
08 Право , 081 Право
Бібліографічний опис
Мікічурова О. В. Принцип взаємної вигоди в міжнародному економічному праві : структура, тенденції, перспективи : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 міжнародне право / Мікічурова Ольга Володимирівна - Київ, 2015. - 238 с.