Лінгвокультурний типаж der deutsche bürger (на матеріалі німецьких художніх творів XVIII-XX ст., преси та інтернет-форумів)
Дата
2016
Автори
Дорошенко Оксана Віталіївна
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Вивчення лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger відбувається в аспекті лінгвокультурологічних досліджень. Залучення етимологічного, лексико-семантичного, лексико-стилістичного, прагматичного методів аналізу, а також методу суцільної вибірки дозволило виокремити два основних шляхи репрезентації лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger: 1) як представника бюргерської спільноти і 2) як суб’єктивно-авторський варіант реалізації у художньому / публіцистичному тексті, засобах інформації. Зазначені методи дослідження дозволили інтерпретувати семантику обох понять, встановити лінгвістичні, паралінгвістичні, стилістичні засоби їх вираження, когнітивні ознаки.
Відповідно до поставлених у Вступі завдань ми дійшли таких висновків:
1. У семантиці лексеми-імені типажу der Bürger відбулись зміни з огляду на історичний, культурний і соціальний розвиток: від найменування бюргерами жителів різноманітних укріплень до права приналежності до бюргерської спільноти як вільних рівноправних мешканців міста, а з часом – до ототожнення поняття з суверенними громадянами держави.
2. Важливі смислові параметри поняття “лінгвокультурний типаж”: культурна детермінованість; типовість; можливість реального існування; можливість конкретизації у реальних особистостях / фікційних персонажах – відображені у понятті der deutsche Bürger, що дає підставу розглядати його як лінгвокультурний типаж. Лінгвокультурний типаж der deutsche Bürger визначається як природний, динамічний, типізований, соціально і культурно-детермінований об’єкт, який зазнає трансформації через певні історичні, соціальні, часові, культурні фактори, а також суб’єктивно-оцінне ставлення авторів.
3. Основними лінгвістичними чинниками формування лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як представника бюргерської спільноти є мовленнєвий етикет та поведінка; як суб’єктивно-авторський варіант реалізації типаж є об’єктом оцінки. Емоційно-оцінне ставлення досягається шляхом застосування емоційно-експресивних лінгвостилістичних засобів.
4. Мовленнєвий етикет та поведінка лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger є основними факторами відображення соціокультурної та лінгвокультурної сутності німецької бюргерської спільноти. Мовленнєвий етикет лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як представника бюргерської спільноти реалізує себе у феномені “бюргерського візиту”. На письмі це об’єктивується у: 1) нестандартному встановленні контакту (відсутності стандартних мовленнєвих формул вітання; фатичного питання; наявності формул вітання, які компенсують відсутність легкості у спілкуванні); 2) продовженні контакту (ґрунтується на невимушеності, фатичності); 3) нестандартному припиненні контакту (відсутності стандартної мовленнєвої формули прощання; наявності інших формул припинення контакту, які об’єктивують бережне ставлення бюргерів до часу та особистості в цілому). Мовна поведінка лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger залежить від його ієрархічного положення у бюргерській спільноті.
Ключові слова: лінгвокультурний типаж, емоційно-експресивний еквівалент, суб’єктивно-авторський варіант реалізації, мовна особистість, семантико-когнітивний підхід.
Бібліографічний опис
Галузь знань та спеціальність
03 Гуманітарні науки , 035 Філологія
Бібліографічний опис
Дорошенко О. В. Лінгвокультурний типаж der deutsche bürger (на матеріалі німецьких художніх творів XVIII-XX ст., преси та інтернет-форумів) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 германські мови / Дорошенко Оксана Віталіївна. - Київ, 2016. - 269 с.