Проблеми правового забезпечення соціальної функції права власності на землю в Україні

dc.contributor.advisorНосік Володимир Васильович
dc.contributor.authorКостяшкін Іван Олександрович
dc.date.accessioned2023-08-08T08:16:46Z
dc.date.available2023-08-08T08:16:46Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішено наукову проблему розробки концепції соціальної функції права власності на землю як основного національного багатства Українського народу, що перебуває під особливою охороною держави, шляхом узгодження суспільних та приватних інтересів у відносинах розподілу та використання земель на засадах сталого розвитку. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки, пропозиції й рекомендації, що можуть мати як теоретичне так і практичне значення. В державі назріла необхідність завершення реформаційних процесів, які тривають понад чверть століття, у відносинах власності на землю. Відповідна ситуація потребує нового розуміння змісту, місця і ролі права власності на землю як соціально-правового явища, що ґрунтується на природно-правовій доктрині, та підпорядковане вимогам екологічної безпеки, гарантує стабільне економічне зростання держави, підвищення добробуту громадян та подолання негативних явищ демографічного і соціального характеру. У теоретичному плані це означає, що власність і відповідно право власності на землю може забезпечити прогресивний економічний розвиток і утвердження високих соціальних стандартів якості життя суспільства за умови утвердження і реалізації з боку держави методологічних засад соціальної функції права власності на землю: – основним багатством нації і народу є земля, з її верхнім родючим шаром ґрунту, який під дією енергії сонця та за умови її належного обробітку може породжувати абсолютну вартість через приріст органічної речовини (в землеробстві); – основу використання землі для економічного і соціального розвитку становить власність і право власності на землю; – забезпечення соціально-справедливого розподілу і перерозподілу землі, у процесі зміни відносин власності на землю в період земельної реформи шляхом поєднання власника землі і хлібороба в одній особі; – здійснення права власності на землю має відповідати принципам сталого розвитку, який передбачає екологозбалансоване використання земель, спрямоване на покращення їх властивостей, що є запорукою задоволення зростаючих потреб та гарантією здатності майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби; – формування нового праворозуміння у відносинах між природою, землею та людиною, коли людина має виконати свою місію спрямовану не на підкорення природи, землі, а на гарантування її збереження та захисту, забезпечення гармонійного співіснування, коли досягнення високих економічних матеріальних соціальних та інших стандартів відбувається в умовах відсутності шкідливого екологічного впливу, або такий вплив знаходиться в межах природного самовідновлення; – право власності на землю не є абсолютним, оскільки, з огляду на особливості землі як об’єкта права власності Українського народу зобов’язує кожного діяти так, щоб не створювати перешкод, не заподіювати шкоду іншим особам і водночас задовольняти суспільні потреби від використання землі; – забезпечення соціального ефекту права відбувається за умови узгодження приватних і суспільних інтересів. Ключовим принципом попередження протиріч між публічним і приватним інтересом є створення умови, коли додержання публічних інтересів є вигідним усім носіям приватних інтересів і відбувається через реалізацію приватного інтересу; – гарантованість здійснення права власності на землю через взаємні зобов’язання держави, щодо невтручання у виробництво та реалізацію сільгосппродукції та власника чи орендаря сільгоспугідь, щодо забезпечення продовольчої безпеки, розвитку сільської місцевості, якості ґрунтів шляхом витрачання необхідної частини отриманого прибутку на їх відновлення та охорону, дотримання сівозмін, розвитку тваринництва тощо; – забезпечення взаємозв’язку між використанням землі, виробництвом капіталу, і його розподілу через приватні і суспільні фонди споживання на основі балансу приватних та суспільних інтересів. Ключові слова: право власності на землю, земельні відносини, земельне законодавство, використання земель, соціальне використання, соціальна функція, сталий розвиток.
dc.identifier.citationКостяшкін І. О. Проблеми правового забезпечення соціальної функції права власності на землю в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06. земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право / Костяшкін Іван Олександрович. - Київ, 2016. - 451 с.
dc.identifier.otherУДК: 349.412 (477)
dc.identifier.urihttps://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4425
dc.language.isouk
dc.subject08 Право
dc.subject081 Право
dc.titleПроблеми правового забезпечення соціальної функції права власності на землю в Україні
science.typeДисертації
Файли
Контейнер Original
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
Kostiashkin_dis.pdf
Розмір:
1.98 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Контейнер License
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Завантаження...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Зібрання