Дослідження природи колекторів у перехідних кам’яновугільно-пермських породах району Соснівської солянокупольної структури (Приосоьова зона Дніпровсько-Донецької западини)
Дата
2023
Автори
Ханкелдієв Данило Олександрович
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
За результатами аналізу опублікованих та фондових джерел, що стосуються геологічної будови та нафтогазоносності Приосьової зони ДДЗ.
Особлива увага була зосереджена на районі Західнососнівського ГКР в інтервалі перехідних від карбону до пермі відкладів (картамиська світа та бахмутська серія).
Досліджено керновий матеріал з цього інтервалу, залучено дані лабораторних досліджень пористості, проникності, щільності, карбонатності та інших властивостей порід. Наявні дані свідчать про близькі значення об’ємної щільності і карбонатності зразків керну, які не мають суттєвого впливу на значення пористості і проникності. Як було встановлено раніше на зміну фільтраційно-ємнісних властивостей пісковиків картамиської світи найбільше впливає глинистість (Курганський та ін., 2011). Крім того, на зміну цих властивостей можуть впливати вторинні перетворення первинного складу порід, серед яких хлоритизація, гідрослюдизація, карбонатизація, каолінітизація та окварцювання (Шехунова та ін., 2008). Проте вплив цих процесів на значення ФЄВ порід потребує подальших досліджень.
Отже, межа карбону і пермі розміщується всередині картамиської світи. Вона проявлена не тільки у зміні літологічного складу порід і комплексів органічних решток, а й відображена у вигляді регіональної незгідності, яка створила умови для формування поряд з літологічними також і стратиграфічно екранованих пасток в нижньокартамиській підсвіті.
Окремої уваги заслуговує також вивчення динаміки росту Соснівської солянокупольної структури та її впливу на розподіл фацій. Зокрема, раніше над деякими солянокупольними стуктурами були виявлені шлейфи пермських грубоуламкових порід над штоками. За аналогією з ними, прогнозується, що Соснівська солянокупольна структура також може містити подібні шлейфи, що є потенційними колекторами вуглеводнів.
В цілому ж, масштаби розвитку неструктурних (літологічних та стратиграфічно екранованих) пасток в районі Соснівської солянокупольної структури досліджені поки що недостатньо. Відповідно кількісна оцінка вуглеводневого потенціалу таких пасток поки що утруднена. Разом тим, очевидно, що їх виявлення є одним з найперспективнішим напрямом нарощування ресурсної базу ВВ району досліджень.
Бібліографічний опис
Галузь знань та спеціальність
10 Природничі науки , 103 Науки про Землю
Бібліографічний опис
Ханкелдієв Д. О. Дослідження природи колекторів у перехідних кам’яновугільно-пермських породах району Соснівської солянокупольної структури (Приосоьова зона Дніпровсько-Донецької западини) : кваліфікаційна робота магістра : 103 Науки про Землю / Ханкелдієв Данило Олександрович. - Київ, 2023. - 68 с.