Інтертекстуальність як джерело емоціоналізації дискурсу та мовних інновацій

Levko, O., Kramar, N. (2022). Intertextuality as a source of discourse emotionalization and language innovations. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 44, 68–85. https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.68-85

У статті проаналізовано прагматичний потенціал інтертекстуальності в заголовках новин про російсько-українську війну в українському релігійному медіапросторі за матеріалами сайтів "Релігійно-інформаційна служба України", "Католицький оглядач", "Релігійна правда", "Духовний фронт України" за період з кінця лютого до початку травня 2022 р. Встановлено, що інтертекст у заголовках посилює емотивність комунікативного повідомлення з метою стимулювання необхідної емоційної реакції в адресата релігійних медіа щодо російської агресії. Інтертекстуальні одиниці виконують функцію поляризації дискурсу, збільшуючи ефект негативного зображення країни-агресора і його церковних лідерів та позитивного представлення українського народу у його боротьбі за свободу. Частотними джерелами інтертекстуальності у релігійних медіа є Біблія, історичні події, постаті і явища, художні твори, міфічні істоти, гасла та міфологеми, співвіднесення з якими емоціоналізує комунікацію та посилює персвазивний вплив на реципієнта завдяки стимулюванню в нього передбачуваних асоціацій з вихідним текстом чи символом. У висвітленні російської агресії релігійні медіаспікери використовують біблійні апокаліптичні образи та метафори, алюзії на страждання Ісуса Христа, історії Каїна та Авеля, Давида та Голіафа. Інтертекстуальні одиниці, які за своїм походженням є політичними гаслами чи ідеологемами, зокрема "руський мир" та "захист православних", використовуються в українському релігійному медіадискурсі з метою їх дискредитації. У статті також досліджено потенціал інтертекстуальності у сфері неологізації. Джерелом деяких мовних інновацій стали інтертекстуальні феномени у сфері художньої літератури та історії, зокрема "орки" та "рашизм", що свідчить про продуктивний спосіб утворення неологізмів на основі інтертекстуальних зв'язків з попередніми текстами і феноменами культури. Окреслено подальші перспективи у дослідженні емоційної реакції адресата релігійних медіа на заголовки новин з інтертекстом із залученням експериментальних психолінгвістичних та корпусних методів.