Залежність виникнення поривів вітру від аномалій тиску та температури повітря на території Північно-Західного Причорнорномор’я

Агайар Е. В., Жук Д. О. Залежність виникнення поривів вітру від аномалій тиску та температури повітря на території Північно-Західного Причорнорномор’я. Фізична географія та геоморфологія. 2022. Т. 46, вип. 1–6 (117–122). С. 31-38.

Для того, щоб зменшити руйнівні наслідки екстремальних поривів вітру, у світі проводиться значний обсяг досліджень з вивчення умов виникнення цього явища, динаміки його просторово-часового розподілу, та можливої потенційної зміни режиму вітру на тлі сучасних змін клімату. На сьогоднішній день виявляється, що бракує досліджень для визначення можливого впливу зміни клімату на майбутні пориви вітру на території України та, зокрема, у регіоні північного Причорномор’я. За сценаріями глобального потепління очікується, що серйозність та частота майбутніх поривів вітру зміняться наприкінці цього сторіччя. З огляду на це, проведено дослідження просторово-часових особливостей формування поривів вітру на території Північно-Західного Причорнорномор’я за період 2005-2020 рр., та залежності їх виникнення від аномалій температури повітря та атмосферного тиску, що у свою чергу можна використовувати для аналізу потенційних змін майбутніх режимів вітру в результаті глобальних кліматичних змін. Для аналізу виникнення поривів вітру на території ПівнічноЗахідного Причорнорномор’я було відібрано дані трьох станцій, розташованих у різних частинах регіону.
В якості вихідного матеріалу в роботі використані дані з телеграм METAR щодо поривів вітру на станціях Одеса-АМСЦ, Миколаїв, Херсон та даних стандартних спостережень за період з січня 2005 по грудень 2020 рр. Для статистичного аналізу щоденних аномалій температури повітря та тиску використовувалися дані архіву NCEP/NCAR Reanalysis за цей самий період. Отримані результати показують, що на території ПівнічноЗахідного Причорнорномор’я за останні 15 років переважали пориви вітру в градації 13-15 м.с-1, а швидкість поривів вітру в більшості випадків збільшувалася зі зростанням добової аномалії температури (від 0,0 до 5,0 °С) та зменшенням добової аномалії тиску (від 0 до -7,0 гПа).