Вплив поведінкових відхилень на аномалії міжнародних фінансових ринків

Штогрін К. В. Вплив поведінкових відхилень на аномалії міжнародних фінансових ринків : дис. … доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини / Штогрін Кирил Валерійович ; наук. кер. П. В. Дзюба. Київ, 2025. 245 с.

У дисертаційній роботі досліджено вплив поведінкових відхилень на формування аномалій на міжнародних фінансових ринках з урахуванням когнітивних, емоційних та соціальних факторів, які зумовлюють ірраціональну поведінку інвесторів. Робота базується на інтеграції теоретичних підходів поведінкових фінансів із сучасними емпіричними методами аналізу глобальних фінансових процесів.
У першому розділі дисертаційної роботи розкрито теоретико-концептуальні засади поведінкових досліджень у сфері міжнародних фінансів. Проаналізовано становлення поведінкового підходу в контексті критики неокласичних фінансових теорій, охарактеризовано етапи його еволюції та виокремлено ключові наукові напрями дослідження. Особливу увагу приділено ролі когнітивних, емоційних та соціальних чинників у формуванні ірраціональної поведінки інвесторів. У розділі систематизовано ключові поведінкові відхилення, зокрема ефект втрат, надмірна самовпевненість, стадна поведінка, ефект якоря та вузьке обрамлення. Запропоновано класифікацію відхилень за тривалістю впливу та інтенсивністю їх проявів на ринках. Також окреслено зв’язок між психологічними механізмами прийняття рішень і виникненням ринкових аномалій у глобальному фінансовому середовищі. Розділ формує теоретичне підґрунтя для подальшого емпіричного аналізу поведінкових чинників у наступних частинах роботи та обґрунтовує доцільність використання міждисциплінарного підходу в дослідженні міжнародних фінансових ринків.
Другий розділ присвячено аналізу впливу поведінкових чинників на трансмісію ринкових аномалій у структуру міжнародних інвестиційних портфелів. У роботі розглянуто ключове поведінкове відхилення – схильність до інвестування на місцевих ринках, як чинник субоптимального розміщення активів в умовах глобалізації. Обґрунтовано, що це відхилення знижує ефективність диверсифікації, порушуючи базові припущення класичної теорії портфеля. Застосовано кластерний аналіз методом k-середніх для емпіричного дослідження 30 фінансових ринків, що дозволило виокремити три групи країн за рівнем міжнародної диверсифікації: низький, середній і високий. Результати свідчать про відсутність прямої залежності між рівнем диверсифікації та параметрами дохідності й ризику, що підтверджує вплив поведінкових обмежень на інвестиційні рішення. Зокрема, навіть високий рівень диверсифікації не гарантує кращих фінансових результатів. Дослідження підкреслює необхідність перегляду традиційних стратегій портфельного інвестування з урахуванням ірраціональної поведінки інвесторів та пропонує нові підходи до формування міжнародних інвестиційних портфелів на основі багатовимірного класифікаційного аналізу.
У третьому розділі досліджено вплив настроїв інвесторів на ціноутворення фінансових активів на прикладі біржових фондів, які відіграють дедалі важливішу роль у міжнародних інвестиційних стратегіях. Розкрито роль емоційних та інформаційних сигналів у формуванні короткострокових цінових аномалій, що не можуть бути пояснені фундаментальними факторами. В емпіричному блоці дослідження застосовано методи аналізу панельних даних, регресійного моделювання та тесту причинності Грейнджера для вивчення статистичних зв’язків між індексом споживчої довіри, як проксі-змінної для настроїв інвесторів, та динамікою цін біржових фондів на ринках країн Європейського Союзу. Встановлено, що зростання ІСД достовірно корелює зі збільшенням цін біржових фондів, навіть на ринках із високим рівнем інформаційної ефективності. Результати підтверджують, що настрої інвесторів можуть виступати самостійним фактором ціноутворення, а біржові фонди є релевантним об’єктом для поведінкових досліджень та є чутливими до психологічного стану ринку. Запропоновано рекомендації щодо врахування емоційних факторів у моделях короткострокового прогнозування цін та управління ризиками в інвестиційних портфелях.
Наукова новизна дисертації полягає у розвитку теоретичних підходів до аналізу поведінкових відхилень на міжнародних фінансових ринках, удосконаленні інструментарію оцінки впливу схильності до інвестування на місцевих ринках на ефективність диверсифікації, а також емпіричному підтвердженні ролі настроїв інвесторів у процесах ціноутворення біржових фондів. Запропоновано методичні підходи до моніторингу ринкових емоцій та практичні рекомендації для підвищення якості інвестиційних рішень за умов поведінкової нестабільності.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання у діяльності інституційних та роздрібних інвесторів, фінансових аналітиків, керуючих активами, регуляторних органів та дослідників поведінкових фінансів. Результати можуть бути застосовані для побудови адаптивних інвестиційних стратегій, вдосконалення моделей управління ризиком та підвищення ефективності диверсифікації в умовах ірраціональної ринкової поведінки.