УЧАСТЬ ЗАХИСНИКА У ПРОВЕДЕННІ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Байдик, О. А. (2023). PARTICIPATION OF THE DEFENSE COUNSEL IN CONDUCTING INVESTIGATIVE (SEARCH) ACTIONS AND COVERT INVESTIGATIVE (SEARCH) ACTIONS DURING THE PRE-TRIAL INVESTIGATION: SOME PROBLEMATIC ISSUES. Вісник кримінального судочинства(3). https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/223-243

Анотація. У статті досліджуються проблемні питання участі захисника у проведенні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідуванні.
Метою статті є дослідження окремих проблем участі захисника у проведенні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідуванні та надання наукових пропозицій щодо її вирішення.
Наголошується, що чинний КПК України суттєво посилив змагальні засади досудового провадження, надавши захиснику як суб’єкту доказування певні гарантії його професійної діяльності при застосуванні таких засобів доказування як слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії.
Доводиться, що такими гарантіями захисника як суб’єкта доказування під час проведення слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні є: надання захиснику права звертатися до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій; закріплення за захисником права за власною ініціативною або на вимогу підозрюваного надавати короткі консультації під час провадження слідчих (розшукових) дій; обов’язкове забезпечення слідчим, прокурором, на вимогу особи, у приміщенні якої проводиться обшук, участі захисника; нормативне визначення обов’язку зазначення в протоколах слідчих (розшукових) дій: дати проведення, часу початку і закінчення слідчих (розшукових) дій, вказівки на необхідність роз’яснення прав і обов’язків учасникам слідчих (розшукових) дій, інформації про наявність або відсутність додатків до протоколу; визнання доказів недопустимими, якщо вони отримані під час провадження слідчих (розшукових) дій з істотним порушенням порядку їх проведення. Зазначається, що кримінальними процесуальним гарантіями захисника як суб’єкта доказування під час проведення час проведення негласних слідчих (розшуковий) дій у досудовому розслідуванні такими кримінальними процесуальними гарантіями: надання захиснику права звертатися до слідчого судді з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшуковий) дій; закріплення за слідчим суддею обов’язку відібрання у захисника як ініціатора проведення негласних слідчих (розшуковий) дій розписки про нерозголошення факту їх проведення; закріплення за слідчим суддею обов’язку прийняття рішення про ознайомлення захисника з результатами негласних слідчих (розшуковий) дій, що проводилися за його ініціативою; зняття грифу секретності з клопотань про проведення негласних слідчих (розшуковий) дій, процесуальних рішень, на підставі яких проводилися негласних слідчих (розшуковий) дій, після проведення відповідних негласних слідчих (розшуковий) дій або перед відкриттям матеріалів кримінального провадження іншій стороні.
Обґрунтовується, що наявних в чинному КПК України кримінальних процесуальних гарантій захиснику як суб’єкту доказування не достатньо для ефективного використання ним таких дієвих і ефективних засобів збирання доказів у кримінальному провадженні на досудовому провадженні як слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові). Тому для посилення змагальних засад на досудовому провадженні з метою посилення гарантій захисту прав і свобод учасників кримінального провадження на досудовому розслідуванні доцільно ввести до чинного КПК України інститут адвокатського розслідування.