МОВЛЕННЄВИЙ ЖАНР «ВІДЕОІНТЕРВ’Ю»: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ

ДЯКІВ, Х. (2021). SPEECH GENRE “VIDEO INTERVIEW”: COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC ORGANIZATION. Folia Philologica(1), 20–28. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/3

Інтерв’ю посідає одне з провідних місць серед діалогічних жанрів ЗМІ, оскільки стосується безпосередньо- го отримання інформації або погляду на ту чи іншу подію як від очільників держав, так і від експертів у тій чи іншій галузі, спортсменів, митців. Саме це визначає актуальність дослідження жанру інтерв’ю. Метою статті є виокремлення відеоінтерв’ю саме як мовленнєвого жанру (у германістиці – комунікативного жанру), а також визначення його комунікативної організації і композиції, тобто комунікативно-прагматичної організації зага- лом. Уперше створено модель аналізу мовленнєвого жанру «відеоінтерв’ю». Для цього використано «паспорт» мовленнєвого жанру Т. Шмельової, регістрові особливості та параметр загального комунікативного смислу Ф. Бацевича. Встановлено композицію відеоінтерв’ю, його комунікативну мету і загальний комунікативний смисл, специфіку каналів комунікації (сферу вживання відеоінтерв’ю, форму вираження і диктумний зміст), простір комунікації і зміст соціальних ролей комунікантів (модель інтерв’юера і респондента, а також чинники кому- нікативного минулого і майбутнього), жанрову тональність і параметри мовного втілення (вербальні і невер- бальні засоби реалізації відеоінтерв’ю). Визначено відеоінтерв’ю як мовленнєвий (комунікативний) жанр з певною усталеною структурою, тобто інтегрований інформативний різновид жанру інтерв’ю, який охоплює теле- і спе- ціальні інтерв’ю, збережені на відеохостингу YouTube в мережі Інтернет, які є публічною формою отримання інтерв’юером інформації за допомогою запитань на певну тематику (щодо особистості респондента, його думки про певну проблему або подію) від відомого в певній сфері респондента, який має специфічну композицію на різних структурних рівнях. За допомогою аналізу комунікативних жанрів можна довести, що комунікативні практики учасників інтеракції створені специфічним інтерактивним орієнтуванням на типи текстів і дискурсів.