Етичний вимір художньої творчості у проєкті Ханни Арендт «Люди за темних часів»: «Новий органон»

Оніщенко, О. (2026). Етичний вимір художньої творчості у проєкті Ханни Арендт «Люди за темних часів»: «Новий органон». Українські культурологічні студії, 1(18), 23–28. https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).03

Вступ. У фокусі уваги є збірка Ганни Арендт "Люди за темних часів", в якій традиційна проблема тоталітаризму постає загальним тлом рефлексії, а потенціал актуалізує розмисли у різних вимірах філософсько-культурологічного дискурсу. У статті аргументовано важливість введення трьох етюдів цієї збірки у дискурс художньої творчості, які активізують нові стратегії у висвітленні її етичного сегменту.Метою статті є кооптація у "концептуальний простір" дослідження художньої творчості збірника Ганни Арендт "Люди за темних часів", що "оновить інструментарій" етичного виміру цього явища.
Методи. У статті використано аналітичний та компаративний методи, а також потенціал персоналізму, біографізму, концептуального плюралізму, які спонукають до застосування міждисциплінарного підходу.
Результати. У статті підкреслюється, що напрям осмислення етичного виміру художньої творчості вже забезпечив певний "дослідницький контекст", однак містить чимало лакун, "заповнення" яких сприятиме розширенню кордонів його аналізу. Це демонструють три есе збірки Ганни Арендт "Люди за темних часів", присвячені визначним творчим особистостям – Герману Броху, Вальтеру Беньяміну і Бертольду Брехту, які формували європейський культурний простір ХХ століття. Результати проведеного дослідження дають можливість говорити про необхідність "збагачення інструментарію" етичного виміру художньої творчості, що, активізуючи міждисциплінарний підхід, сприятиме визначенню нових ракурсів осмислення цього феномена.
Висновки. Стратегії дослідження художньої творчості пов'язані не тільки із принциповим оновленням джерельної бази, а й актуалізацією "вічного повернення" до праць, які ототожнюються із визнаними здобутками гуманітарного поступу. Це демонструє потенціал збірки Ганни Арендт "Люди за темних часів", що стає "новим Органоном" етичного виміру художньої творчості. Підводячи підсумки, вкотре артикулюємо на "дослідницькій невичерпаності" проблеми художньої творчості, яка постійно потребує оновлення її "інструментарію".