ВИКОРИСТАННЯ ПРИПОВЕРХНЕВИХ ГЕОХІМІЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ УТОЧНЕННЯ БУДОВИ РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ

Bagriy, І., Багрій, I., Карпенко, О., Куліш, А., Глонь, В. (2017). NEAR-SURFACE GEOCHEMICAL METHODS FOR PETROLEUM FIELDS' STRUCTURE ELABORATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(76), 14–18. https://doi.org/10.17721/1728-2713.76.02

Приповерхневі геохімічні методи пошуків нафти і газу є малозатратними і експресними. Авторами розроблено передумови використання даних приповерхневої геохімічної розвідки для уточнення геологічної будови родовищ вуглеводнів. Розробка нових підходів до інтерпретації даних приповерхневих геохімічних методів дозволить більш ефективно проводити пошуково-розвідувальні роботи в межах родовищ вуглеводнів і перспективних ділянок. Також дані підходи можна буде використовувати у комплексі з геологічними, геофізичними, геохімічними і промисловими методами для покращення якості отриманих результатів. Методика даної роботи полягає в з'ясуванні залежностей між глибинними геологічними параметрами перспективної ділянки і даними газометричної зйомки біля поверхні Землі, що в результаті допоможе отримати нові підходи до інтерпретації геохімічних аномалій. Для дослідження використано геологічну інформацію Недільної структури, що розташована в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини. Вона являє собою вузьку антикліналь, що ускладнена повздовжніми і поперечними розломами. В її межах пробурено п'ять свердловин, в двох з яких було отримано промисловий приплив газу. Ділянка була вивчена традиційними нафтогазопошуковими методами, в тому числі і геофізичними дослідженнями свердловин. Також використано дані методу геолого-структурно-термо-атмогеохімічних досліджень (СТАГД), що являє собою комплексну технологію для пошуку родовищ нафти і газу. Проведено аналіз геологічних і геохімічних даних для виявлення зон з дихаючими і екрануючими розломами. Для цього використано структурні карти даної ділянки з нанесеними розривними порушеннями і дані по вмісту вуглеводневих і невуглеводневих газів біля поверхні Землі. На основі проінтерпретованих даних усі розломи було поділено на екрануючі та провідні. Дослідження проведені з використанням концентрацій різних газів дали схожі результати. Для пошуку тектонічно-екранованих покладів дані про провідність розломів були співставлені з результатами газометричної зйомки по метану. Наукова новизна роботи полягає в розробці передумов використання приповерхневих геохімічних показників в комплексі з геологічними параметрами для отримання додаткової інформації про нафтогазові родовища, зокрема про типи розломів та наявність тектонічно-екранованих покладів. Результати досліджень можна використовувати при пошуках нафти і газу, як допоміжний інструмент, що дозволяє визначати особливості будови родовищ вуглеводнів.