ЕЛЕКТРИЧНІ ТА ПРУЖНІ ПАРАМЕТРИ УЩІЛЬНЕНИХ ТЕРИГЕННИХ ПОРІД КАРБОНУ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ПІВНІЧНОЇ ПРИБОРТОВОЇ ЗОНИ ДДЗ

Orlyuk, М., Onyshchuk, І., Reva, М., Shabatura, О., Вижва, С., Онищук, В., Орлюк, М., Онищук, І., Рева, М., Шабатура, О. (2021). ELECTRIC AND ELASTIC PARAMETERS OF CARBONIC PERIOD TERRIGENOUS ROCKS OF THE EASTERN PART OF THE NORTHERN EDGE OF THE DNIEPER-DONETS DEPRESSION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(95), 25–33. https://doi.org/10.17721/1728-2713.95.03

Присвячено вивченню електричних й акустичних параметрів ущільнених теригенних порід карбону східної частини північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини. Установлено, що в атмосферних умовах значення питомого електричного опору сухих екстрагованих порід (питомий електричний опір мінерального скелета) змінюється: для алевролітів – від 6,522 kОмм до 2,782 МОмм (середнє значення 1,033 МОмм); для пісковиків – від 16,18 kОмм до 206,815 МОмм (середнє 27,973 МОмм). Питомий електричний опір порід, насичених моделлю пластової води (мінералізація М=180 г/л), змінюється: для алевролітів – від 3,3 Омм до 26,8 Омм (середнє 8,5 Омм); для пісковиків – від 2,9 Омм до 20,3 Омм (середнє 8,2 Омм). Лабораторними дослідженнями встановлено, що в атмосферних умовах варіації відносного електричного опору лежать у межах: для алевролітів – від 41,2 до 277,9 (середнє 96,2); для пісковиків – від 34,0 до 238,5 (середнє 94,5). Електрометричні дослідження зразків порід у змодельованих пластових умовах (температура t=94-126о С; ефективний тиск реф=41-55 МПа, мінералізація води М=180 г/л) показали, що питомий електричний опір порід змінюється: для алевролітів – від 0,4 Омм до 7,7 Омм (середнє 2,1 Омм); для пісковиків – від 0,4 Омм до 3,5 Омм (середнє 1,3 Омм). Внаслідок закриття мікротріщин та деформації порового простору електричний опір порід зростає із збільшенням тиску. Регресійний зв'язок коефіцієнта збільшення питомого електричного опору з тиском для досліджених порід виражається поліномом 2 порядку. Проведеними дослідженнями встановлено, що у пластових умовах відносний електричний опір порід змінюється: для алевролітів – від 132 до 2480 (середнє 562); для пісковиків – від 81 до 953 (середнє 339). Лабораторні акустичні дослідження швидкостей поширення поздовжніх хвиль у сухих екстрагованих породах показали, що цей параметр змінюється: в алевролітах – від 2616 м/с до 4706 м/с (середнє 3940 м/с); в пісковиках – від 3660 м/с до 4971 м/с (середнє 4245 м/с). При насиченні порід моделлю пластової води цей параметр змінюється: для алевролітів – від 3596 м/с до 5438 м/с (середнє 4681 м/с); для пісковиків – від 4302 м/с до 5463 м/с (середнє 4942 м/с). Фізичним моделюванням пластових умов установлено, що швидкість поздовжніх хвиль змінюється: для алевролітів – від 3763 м/с до 6223 м/с (середнє 5053 м/с); для пісковиків – від 4430 м/с до 5752 м/с (середнє 5176 м/с). Із збільшенням тиску швидкість поздовжніх хвиль зростає унаслідок закриття мікротріщин і деформації порового простору. Залежність збільшення швидкості від тиску описується поліномом 2 порядку. Комплексний аналіз даних лабораторних електрометричних та акустичних досліджень порід дозволив установити кореляційні зв'язки між фільтраційно-ємнісними, електричними й пружними параметрами досліджених ущільнених порід.