МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ TIRASIANA З ВЕНДСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ

Mienasova, А., Dzeverin, І., Мєнасова, А., Попова, Л., Дзеверін, І. (2022). MORPHOMETRICS OF TIRASIANA FROM VENDIAN OF PODILLIA (UKRAINE). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(96), 6–10. https://doi.org/10.17721/1728-2713.96.01

Tirasiana Palij, 1976 – рід радіально-симетричних вендобіонтів, що зберігаються у вигляді позитивного гіпорельєфу – двох накладених один на одний дисків. Тірасіани відомі з вендських відкладів Подільского Придністров'я, місцезнаходжень Білого моря і Уралу. Для кращого розуміння природи і способу життя представників вендської біоти, відбитки Tirasiana з Придністров'я було досліджено статистичними методами. Вибірка складалася з 29 екземплярів. Для перевірки припущення про алометричний характер росту тірасіан було використано дві ознаки: діаметри зовнішнього та внутрішнього дисків. У результаті дослідження було виявлено практично досконале ізометричне співвідношення діаметрів дисків тірасіан, що суперечить припущенню про спорідненість тірасіан з кишковопорожнинними. Проаналізовано характери розподілів обох досліджених ознак і перевірено припущення про їхню нормальність. Побудовано гістограми розподілів та емпіричні додаткові кумулятивні функції розподілів. Якщо припустити неперервний ріст організмів протягом усього онтогенезу і пропорційність лінійного розміру та віку особини, кумулятивні функції можна розглядати як криві виживання особин у вибірці і аналізувати стандартними методами, прийнятими в екології. Якщо прийняти це припущення, то для тірасіан характерна крива виживання першого типу, яка відповідає зростанню імовірності загибелі особин з віком. Формування тафоценозу відбувалося внаслідок поховання організмів теригенним матеріалом, що надходив у палеобасейн з незакріпленого рослинністю прилеглого суходолу. Гетерогенність вибірки імовірно пояснюється наявністю "стацій переживання" – частин акваторії, захищених від впливу каламутних потоків певними елементами рельєфу морського дна або узбережжя (виступи скель, пересипи тощо). Саме в таких захищених місцях тірасіани могли досягати значно більших розмірів.