Параметри
«Корабель дурнів» та «Блакитний човен»: популярні конструкти, гуманістична думка та особливості візуалізації
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2016
Автор(и) :
Ковбасюк, Стефанія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
2
ISSN :
2519-4801
Початкова сторінка :
46
Кінцева сторінка :
57
Цитування :
Ковбасюк, С. (2016). The “Ship Of Fools” And The “Blue Barge”: Popular Constructs, Humanistic Thought And Visuality. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(2), 46–57. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2016.2.06
В даній статті проаналізовано шляхи взаємодії між текстом та образом на прикладі конструктів «корабля дурнів» та «блакитного човна», від початку їх формування в пізньому Середньовіччі до змін, яких вони зазнали в період Ренесансу.
Обидва розглянутих конструкти – «корабель дурнів» і «блакитний човен» – оформилися на початку XV століття у творах Г. Тайхнера і Я. ван Устворена відповідно. Однак потім перший пережив трансформацію в гуманістичній культурі – у промові І. Галла і у творі С. Бранта – з простого моралізаторського образу на знак загальнолюдської глупоти і божевілля. Пізніше Еразм у «Похвалі Глупоті» доведе саму ідею Глупоти – Морії, що керує всіма людськими вчинками, до досконалості. Ілюстрації до «Корабля дурнів» С. Бранта ще раз підкреслюють вселенський характер описуваної глупоти – на гравюрах присутні не звичайні люди, а самі лише блазні.
«Блакитний човен» цю трансформацію не пережив – він не був включений у великі наративи гуманістів. Тому й залишився в семантичних кордонах бюргерської моралі. Проте, не можна сказати, що він не вийшов за рамки популярної культури. Його шлях у «високу культуру» проходив через візуальність, через творчу спадщину І. Босха, П. ван дер Хейдена і П. Брейгеля Старшого. У своїх творах вони втілили не тільки існуючу карнавальну практику, а й риси бюргерської свідомості і моральних підвалин, характерних для городян з різних соціальних груп – як нижчих верств, так і вищих – патриціїв і гуманістів.
Обидва розглянутих конструкти – «корабель дурнів» і «блакитний човен» – оформилися на початку XV століття у творах Г. Тайхнера і Я. ван Устворена відповідно. Однак потім перший пережив трансформацію в гуманістичній культурі – у промові І. Галла і у творі С. Бранта – з простого моралізаторського образу на знак загальнолюдської глупоти і божевілля. Пізніше Еразм у «Похвалі Глупоті» доведе саму ідею Глупоти – Морії, що керує всіма людськими вчинками, до досконалості. Ілюстрації до «Корабля дурнів» С. Бранта ще раз підкреслюють вселенський характер описуваної глупоти – на гравюрах присутні не звичайні люди, а самі лише блазні.
«Блакитний човен» цю трансформацію не пережив – він не був включений у великі наративи гуманістів. Тому й залишився в семантичних кордонах бюргерської моралі. Проте, не можна сказати, що він не вийшов за рамки популярної культури. Його шлях у «високу культуру» проходив через візуальність, через творчу спадщину І. Босха, П. ван дер Хейдена і П. Брейгеля Старшого. У своїх творах вони втілили не тільки існуючу карнавальну практику, а й риси бюргерської свідомості і моральних підвалин, характерних для городян з різних соціальних груп – як нижчих верств, так і вищих – патриціїв і гуманістів.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.88 MB
Контрольна сума:
(MD5):e03b7f2e9014f5efe3f07ba090f6c1d3
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2519-4801.2016.2.06