МІСЦЕ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ УКРАЇНИ

Бабич, А. (2023). PLACE OF THE NATIONAL SECURITY AND DEFENSE COUNCIL OF UKRAINE IN THE STATE MANAGEMENT SYSTEM OF NATIONAL SECURITY OF UKRAINE. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 125(1), 10–16. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/1.125-2

Досліджено питання загальної структури управління національною безпекою України. Проаналізовано різні підходи вчених до питання системи забезпечення національної безпеки та нормативного закріплення базових понять у сфері безпеки. Зосереджено увагу на її структурних елементах і відповідності Ради національної безпеки й оборони України ознакам суб'єкта вказаної системи. Також із посиланням на чинне законодавство України обґрунтовано місце Ради в системі органів державного управління системою національної безпеки України. Окрему увагу приділено конституційному призначенню та її функціям, повноваженню приймати рішення про застосування персональних обмежувальних заходів (санкцій) і підстав для цього. З'ясовано, що повноваження Ради в частині обрання видів санкцій не є обмеженими, оскільки закон не встановлює для цього вичерпного переліку їхніх видів. Звернено увагу на те, що введене в дію рішення Ради про застосування санкцій породжує виникнення особливих правовідносин у сфері державного управління системою національної безпеки за участю суб'єктів владних повноважень і суб'єктів приватного права, у межах яких часто виникають публічно-правові спори. Також досліджено на прикладі зарубіжних держав, а саме Сполучених Штатів Америки, Республіки Франції, Федеративної Республіки Німеччина та Республіки Польща правовий статус державних органів та їхнє місце в системі державного управління, подібних до Ради національної безпеки й оборони України. Доведено необхідність удосконалення правового статусу Ради національної безпеки та оборони України в частині виконання нею завдань, що виникають у процесі необхідності застосування санкцій до відповідних суб'єктів права. Запропоновано шляхи удосконалення діяльності, які сприятимуть покращенню її функціонування та зменшенню кількості публічно-правових спорів, зокрема щодо оскарження застосованих санкцій.