Деліберативна демократія як засіб комунікації громадянського суспільства з державою

Вивчення демократичних принципів та їх застосування завжди привертало увагу провідних наукових лідерів й аналітиків політичних процесів. Сьогодення не є винятком, адже ці питання продовжують залишатися в центрі академічних та політичних дебатів. В свою чергу, і громадянське суспільство виступає як фундаментальний компонент, що охоплює різноманітні соціальні інституції, котрі діють незалежно від держави. Насамперед це асоціації громадян, засновані на спільних соціальних звʼязках, високому рівні політичної освіченості.
Деліберативна демократія, заснована на ідеях комунікативної філософії, виступає як оптимальне рішення для вирішення суперечностей в мультикультурному суспільстві, що зазнає соціальних і політичних змін. Громадянське суспільство тут відіграє провідну роль регулятора, впливаючи на урядові інституції та сприяючи зміцненню соціального капіталу. Деліберативна модель демократії розглядається як посткласична концепція, вважаючи громадський діалог вищим критерієм законності державної влади. Наголошується на важливості дослідження можливостей громадянського суспільства у взаємодії з державою для глибшого розуміння їх взаємовідносин.
Дисертаційне дослідження є одним із небагатьох дослідницьких проєктів, що глибоко аналізує концепції та механізми деліберативної демократії, з акцентом на вивченні комунікації громадянського суспільства з державою. Робота вносить інноваційний внесок для розуміння ключової ролі деліберативної демократії у стимуляції активної участі громадян, представляючи нові підходи до визначення і розуміння її суті й значення в сучасному політичному контексті.

Дослідження висвітлює розвиток деліберативної демократії, її цифрову трансформацію та роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми, форми громадської участі, що забезпечують ефективну комунікацію між громадянським суспільством і державою.
Проєкт дослідження розширює теоретичні рамки деліберативної демократії, впроваджуючи авторське визначення, яке дозволяє глибше зануритися в її концептуальну суть та практичне застосування в сучасних політичних системах. Це формулювання підкреслює важливість структурованого обміну інформацією та комунікації між громадянським суспільством та державою, спрямованого на досягнення консенсусу у політичних питаннях.
Запропоноване дослідження також включає детальний аналіз еволюції деліберативної демократії, пропонуючи оригінальну періодизацію її розвитку, що дозволяє більш повно оцінити її історичні трансформації та різноманітність підходів. Окремо висвітлюється процес диджиталізації та його вплив на розвиток деліберативної демократії, акцентуючи увагу на цифрових технологіях у сучасних процесах громадської комунікації.
Дисертаційна робота уточнює роль деліберативної демократії не лише як засобу комунікації між громадянським суспільством та державою, але й як ефективного інструменту влади, що дозволяє збільшити прозорість, відповідальність та участь громадян у політичному житті.
Важливою складовою дослідження є аналіз диджиталізації деліберативних механізмів, що виявляє нові можливості для залучення громадян до участі у політичному процесі через електронні платформи, соціальні мережі та інші цифрові канали. Особлива увага приділяється впливу цифрових медіа на розширення сфери громадської участі та демократизації політичного діалогу.
У дисертації також детально розглядаються перспективи подальших досліджень. Зокрема, необхідність вивчення трансформації соціальних цінностей і норм, особливостей інституціалізації у країнах з молодими демократіями, а також мультиінституційний підхід до аналізу громадсько- політичної онлайн-активності.

Це дослідження відкриває шлях до подальшого аналізу впливу цифрових технологій на демократичні процеси, а саме, як вказані технології сприяють більшій залученості громадян та розширенню публічного дискурсу. Окремо важливим є вивчення механізмів, які можуть забезпечити ефективність деліберативної демократії в умовах широкого використання цифрових платформ для громадської участі.
Авторка підкреслює необхідність подальшої роботи над удосконаленням нормативно-правової бази, яка б регулювала деліберативні процеси в цифровому просторі, забезпечуючи відкритість, прозорість та доступність політичного діалогу для ширшого кола учасників. Важливим аспектом є також забезпечення безпеки та захисту даних учасників онлайн-діалогу, що вимагає розробки нових підходів до цифрової конфіденційності та інформаційної безпеки.
Дисертація охоплює не лише теоретичний аналіз деліберативної демократії, але й визначення практичних рекомендацій для органів влади, громадянського суспільства та міжнародних організацій щодо впровадження та підтримки деліберативних практик у сучасному суспільстві. Особливу увагу приділено ролі освіти та підвищенню обізнаності громадян щодо можливості участі в деліберативних процесах, що сприятиме зміцненню демократичних інститутів та підвищенню якості політичного життя в цілому.
Загалом, дисертаційне дослідження є важливим внеском у розуміння сучасних викликів та перспектив деліберативної демократії, пропонуючи нові інструменти та методології для аналізу й розуміння її ролі у сучасному демократичному процесі. Крім того, зазначене дослідження вносить вагомий вклад у розвиток концепції деліберативної демократії, відкриваючи нові перспективи для її застосування та адаптації до вимог сучасної цифрової епохи, а також спонукає не лише до подальшого обговорення та дослідження впливу цифрових медіа на політичну участь, комунікацію між громадянським суспільством та органами державної влади, але й до становлення громадянського суспільства в умовах глобалізації та цифровізації.

Ковалевська Д. В. Деліберативна демократія як засіб комунікації громадянського суспільства з державою : дис. … д-ра філософії : 052 Політологія / Ковалевська Дар’я Володимирівна. – Київ, 2024. – 204 с.