SOFT POWER І ПРОПАГАНДА У РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ: ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

KOMAR, O. (2022). SOFT POWER AND PROPAGANDA IN THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR: EPISTEMOLOGICAL ANALYSIS. Українознавчий альманах(30), 82–88. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.11

М'яка сила і пропаганда – це два різні вектори на інформаційному фронті війни Росії проти України. Залежно від цільової аудиторії російська влада використовує наративи, спрямовані або на зовнішню світову аудиторію, або на внутрішню. Метою засобів "м'якої сили" є створення позитивного іміджу Росії через популяризацію російської культури, жертовного образу російської інтелігенції, розмивання кордонів між російським та українським народами через спотворення історії, мовний експансіонізм. Цільовою аудиторією російської "м'якої сили" є населення інших країн та емігранти, тоді як цільовою аудиторією пропаганди – насамперед населення Російської Федерації. Засоби пропаганди, спрямовані насамперед на внутрішнього споживача, є більш прямолінійними, жорсткими та позбавленими етичних меж. Умовою довіри до пропаганди є визнання її правильності та підпорядкованості моральній меті. Тому рішення, прийняті під впливом пропаганди, не вважаються її адептами аморальними, навіть якщо вони мають тяжкі аморальні або антигуманні наслідки. Концепціяsoftpower як м'якого впливу на противагу жорсткої сили примусу була розроблена американським політиком і дослідником Дж. Наєм для характеристики напрямів зовнішньої політики США.Термін softpower традиційно протиставляється пропаганді як за формою, так і за змістом. У статті демонструється наявність спільної ідеологічної основи між softpower і пропагандою,виявляються епістемічні засоби маніпуляцій обох інструментів російської політики, а також гібридний характер їхнього застосування.Епістемологічний аналіз пропаганди та softpower дозволяє довести як персональну, так і групову відповідальність за прийняття та поширення її наративів.