АКСІОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ МІГРАНТА ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ АНТИ/МІГРАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ

Shakhno, Y. (2021). MIGRANT’S AXIOLOGICAL ORIENTATIONS AS A BASIS OF MODERN ANTI/MIGRATION STRATEGIES. Almanac of Ukrainian Studies(28), 126–133. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.28.20

У статті представлені результати дослідження ціннісних детермінант міграційних процесів. Авторкою наголошується, що вся історія людства є ілюстрацією періодичного зростання або зниження його мобільності. У сучасних умовах зміни усталеного розуміння простору і часу та пандемічних викликів, перед науковцями постає проблема переосмислення даного явища. Зокрема, на нашу думку, особливої уваги потребує аксіологічна детермінація міграційних процесів як одна зі стратегій мікрорівневої (родинної), групової, суспільної взаємодії, що може носити позитивний чи негативний характер.Створення концепту «аксіологічна карта мігранта» реалізовувалось посередництвом засобів картографування: меридіональної та горизонтальної системи координат, що презентують групові й індивідуальні модуси цінностей. Теоретичне обґрунтування теми дослідження здійснювалось відповідно до наступних принципів: беззаперечності структурної організації цінностей та індивідуалізованих варіантів їх ієрархії; залежності екзистенційного варіанту аксіологічної карти від рівня свободи емігранта, який обумовлюється локалізацією виходу і напрямами подорожування, соціальними та правовими статусами суб'єктів взаємовідносин, об'єктивними факторами суспільного розвитку тощо; забезпечення процесу осягнення «іманентного сенсу» (М. Вебер) індивідуального вибору діаспорального буття, вивченням емпірико-плюралістичних координат.Стверджується, що суспільство не може існувати без загальноприйнятого ціннісного мінімуму, що забезпечує його функціональність та поліструктурність. Проектування аксіологічних карт мігрантів як осягнення «іманентного сенсу» індивідуального вибору з побудови анти/міграційних стратегій є перспективним напрямком філософсько-політичних досліджень. Вивчення проєкцій індивідуальних ціннісних пріоритетів дозволить коректувати напрямки державної політики у сфері освіти, соціальної комунікації, економіки тощо.