Культурна адаптація при перекладі художньої літератури зі шведської мови українською (на матеріалі перекладу твору Сельми Лагерлеф "Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige")

Кошельник М. О. Культурна адаптація при перекладі художньої літератури зі шведської мови українською (на матеріалі перекладу твору Сельми Лагерлеф "Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige") : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035.044 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – шведська» ∕ наук. кер. О. Стасюк. Київ, 2024. 60 с.

У дослідженні висвітлено поняття перекладацьких адаптивних стратегій під час перекладу творів художньої літератури, зокрема дитячої літератури. Нашою метою було виявлення способів культурної адаптації при перекладі твору Сельми Лагерлеф «Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige» українською мовою. Для її досягнення ми дослідили термін «культурна адаптація», здійснили компаративний аналіз оригіналу Сельми Лагерлеф та його перекладу «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», виконаного Ольгою Сенюк. Актуальність роботи полягає в потребі визначення доцільності внесення змін перекладачем до цільового тексту задля покращення якості майбутніх перекладів. Явище культурної адаптації характерне для творів художньої літератури, оскільки перекладач працює з
текстом не лише як із джерелом інформації, а й як із прикладом культурного вираження, що вміщує в собі деталі та особливості, характерні для певного регіону. Реципієнт, який існує в інших культурних реаліях та не володіє фоновими знаннями, може не сприймати деталі, які здаються йому далекими та чужими. Перекладацькі адаптивні стратегії передбачають зміну вихідного тексту, вилучення важкозрозумілих частин, пояснення незнайомих термінів тощо. Текст Сельми Лагерлеф було адаптовано відповідно до потреб цільової аудиторії, тому переклад зберіг здебільшого елементи казки й не виконує багато освітніх функцій оригіналу. Зміни, внесені Ольгою Сенюк, найбільше стосуються суто культурологічних та географічних деталей і передбачають узагальнення інформації, вилучення її з тексту або ж конкретизації. У деяких випадках перекладачка замінювала слова автора на діалоги, що є більш характерним для дитячої літератури, написаної українською мовою, або ж одразу вводила імена героїв до тексту перекладу для полегшення його сприйняття. Внесені зміни є раціональними та необхідними для ефективного прочитання тексту цільовою аудиторією.

The study highlights the concept of translation adaptive strategies in the translation of works of fiction, in particular children's literature. The objective was to identify the ways of cultural adaptation in the translation of Selma Lagerlöf's «Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige» into Ukrainian. To achieve this goal, we explored the term “cultural adaptation” and conducted a comparative analysis of the original work by Selma Lagerlöf and its translation, «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», by Olga Senyuk. The relevance of the study lies in the need to determine the feasibility of making changes to the target text by the translator in order to improve the quality of future translations. The phenomenon of cultural adaptation is typical for works of fiction, since the translator works with the text not only as a source of information, but also as an example of cultural expression that contains details and features specific to a particular region. The recipient, who exists in a different cultural reality and has no background knowledge, may not perceive details that seem distant and alien to him or her. Adaptive translation strategies include modifying the source text, removing parts that are difficult to understand, explaining unfamiliar terms, etc. The text by Selma Lagerlöf was adapted to align with the needs of the target audience, thus the translation has retained the majority of the elements of the fairy tale and does not fulfil the educational functions of the original. The alterations made by Olga Senyuk mostly concern purely cultural and geographical details and involve generalising information, removing it from the text, or making it more specific. In some cases, the translator replaced the author's words with dialogues, which is more typical for children's literature written in Ukrainian, or immediately introduced the names of the characters into the translation to facilitate its perception. The changes made are rational and necessary for the effective reading of the text by the target audience.