ОСОБЛИВОСТІ ЕТИЧНОГО ПРОЯВУ МОРАЛІ КИЯН ХІХ СТОЛІТТЯ (ЗА П’ЄСАМИ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО "НА КОЖУМ’ЯКАХ", "ГОЛОДНОМУ Й ОПЕНЬКИ – М’ЯСО")

Радченко, К. (2023). PECULIARITIES OF THE ETHICAL MORALITY MANIFESTATION BY KYIVANS IN THE 19TH CENTURY (BASED ON THE PLAYS "ON THE KOZHUMYAKY" AND "FOR HUNGRY PERSON HONEY MUSHROOMS LIKE MEAT" BY I. NECHUY-LEVYTSKY). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 104–106. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.20

Аналізується бінарна позиція народної та міщанської моралі, етичні особливості поведінки героїв-киян у ХІХ ст. на прикладі драматичних творів "На Кожум'яках" і "Голодному й опеньки – м'ясо" класика української літератури І. Нечуя-Левицького. Київські міські локуси в комедіях І. Нечуя-Левицького є засобом історичного, реалістично-побутового зображення пейзажу міста. П'єси поєднали тенденції до об'єктивності, локальності й конкретності – соціальної, етнографічної, географічної (місця Києва: Кожум'яки, Глибочиця, Поділ, Липки тощо) і моральної з прагненням автора до реалістичного опису різних сторін київського життя, зображення київського міського світу в рельєфно-пластичних образах драматургії, висміюючи зарозумілість, хитрість і честолюбство окремих представників київського соціуму. Досліджено спосіб, у який класик української прози через сценічні засоби передав атмосферу тогочасного Києва, показав звичаї, мораль та етику киян. Завдяки гумористичному опису деяких персонажів автор показав моральні недоліки в житті міста. Із реалістичною повнотою І. Нечуй-Левицький відтворив українські типи київських міщан, які мають забезпечене матеріальне становище порівняно із дрібними чиновниками, що, так само, нехтують заповідями моралі та намагаються за рахунок міщан влаштувати своє життя чи віддати борги, як Свирид Гострохвостий. Як і представники "простого люду" – кияни без чинів і великих статків, міщани та дрібні чиновники міста не цураються простих народних прислів'їв, але амбітні й демонструють власну гордість. Ми інтерпретуємо дві п'єси І. Нечуя-Левицького, у яких через вчинки та репліки персонажів відображено грані моралі й етичні позиції різних представників київського міського соціуму: чиновників, міщан і простого люду в Києві. Ці два драматичні твори ще не досліджувалися в українському літературознавстві з позиції опису тогочасного життя міста.