Трансформація релігійності населення постсоціалістичних країн східної і центральної Європи, зокрема України, у форматі релігійної, змішаної, атеїстичної культури

Яроцький, П. (2023). Трансформація релігійності населення постсоціалістичних країн східної і центральної Європи, зокрема України, у форматі релігійної, змішаної, атеїстичної культури. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(21), 82–88. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.21.20

Процес досліджено в контексті проведеного міжнародною мережею католицьких пасторальних теологів опитування в 10 країнах Східної і Центральної Європи, які після тоталітарного соціалізму і державного атеїзму розпочали розбудову своїх церковних структур з конституційними гарантіями свободи совісті й релігійних віросповідань. Серед проблем, які досліджувалися пасторальними теологами, виділено ті з них, які стосуються суб'єктивних уявлень респондентів про їхнє розуміння сутності Бога і важливості релігії для сучасної людини і суспільства. Це дозволило ідентифікувати респондентів як осіб релігійних, нерелігійних і схильних до атеїзму в таких критеріях: відчуття релігійного чи нерелігійного сенсу життя; ставлення до релігійних обрядів і святих таїнств сучасної молоді; розуміння функціонування церкви як конфесійної інституції чи спільноти віруючих зі смисложиттєвим релігійним налаштуванням. Такий формат дослідження дав можливість визначити й ідентифікувати три групи постсоціалістичних європейських країн, які характеризуються пасторальними теологами країнами "релігійної культури", "змішаної культури", "атеїстичної культури". Релігійність населення в цих культурах набуває такої верифікації: релігійний фундаменталізм з консервативним ставленням до ролі релігії в особистому і суспільному житті; релігійний індиферентизм з байдужим ставленням до релігії і церкви; практичний атеїзм зі звуженим ставленням до релігійного розвитку особистості на ґрунті духовних цінностей, що супроводжується консумпціонізмом, тобто виключно матеріальним розвитком, який замінив ідеологічний марксистський матеріалізм, надавши нерелігійний сенс життя в секулярному світі.